З точки зору християнської етики ікона виражає найвищу небесну красу, яка не може бути в повній мірі передана образотворчим мистецтвом, але має місце і звучить у символах, як музика в нотних знаках.

Шанування ікон (від грецького eikon - образ) зародилося в 2 сторіччі, а вже в 4 сторіччі широко розповсюдилося. Вважається, що перша ікона з'явилася ще під час земного життя Христа: це образ, відомий нині як Нерукотворний Спас.

Одинадцятий рік у Кривому Розі працює іконописна школа. Нині вона відома не тільки в місті та Дніпропетровській області, й в Україні.

Ідея створення хоча б невеликого гуртка, де б з дітьми займався справжній іконописець, народилася в Криворізькій художній школі №1 давно. Але поки такого спеціаліста не знаходилося, проводили просто факультатив з історії православного мистецтва.

У 1998 році до Кривого Рогу після закінчення іконописної школи при Московській духовній академії повернувся Дем’ян Єдинок. І в цьому ж році з благословення єпископа Криворізького і Нікопольського владики Єфрема в художній школі №1 був відкритий іконописний клас. У 2000 році єпархія повністю прийняла його під свою опіку і надала окреме приміщення при храмі св. Сергія Радонезького. Духовним покровителем єдина в Україні єпархіальна школа іконопису обрала преподобного Андрія Рубльова і носить його ім'я.

На перший курс першого набору в 1998р. поступило 17 юнаків і дівчат. Були серед них ті, хто закінчив художню школу чи худграф педуніверситету, і ті, хто просто мав хист до малювання. Закінчили навчання 9 осіб. Не всі стали іконописцями. Як кажуть, кожному своє. Хтось із них навчався для свого загального розвитку, а хтось присвятив цій святій справі своє життя.

За період з 1998 по 2008 роки відбулося 4 випуски, школу іконопису закінчило 50 осіб.

У 2009 році на перший курс було прийнято 7 учнів. Більшість із них, як і в попередні роки, дівчата. Вони бажають присвятити себе цьому високому духовному ремеслу.

Обов'язковою умовою для вступу є православне віросповідання і воцерковленість. Абітурієнти подають до приймальної комісії також і свої художні роботи. Форма навчання вечірня, програма розрахована на 4 роки, навчання платне. Набір обмежений, один раз на два роки. Після закінчення вручаються свідоцтва про освіту.

Талановиті, віддані душею улюбленій справі викладачі працюють у школі. Отець Дем'ян (Єдинок), Бєляєва Олена Олександрівна, Бобровська Світлана Володимирівна навчають іконопису, реставрації. Протоієрей Василь (Снєжко) викладає Новий Завіт, Катехізис. Церковну історію читає Колєсніченко Юрій Віталійович. А Тамара Павлівна Черевко викладає іконографію, іконознавство, іконописання. На жаль, поки що в недостатній кількості або зовсім відсутня спеціальна література й посібники з предметів. Викладачам доводиться по крихтам з різних джерел збирати матеріал для лекцій. Книгу монахині Іуліанії Соколової „Труд иконописца" спеціально виписували з Москви.

Іконопис - складне і в зв'язку з цим дуже цікаве мистецтво. Недаремно ікону називають Євангелієм у барвах, безмовною проповіддю. В іконописній школі кожен проходить складний і тернистий шлях духовного удосконалення, зміцняється в вірі. Невіруючій людині ніколи не створити ікону. Кожну ікону треба оживити своєю душею та щирою молитвою.

За основу своєї творчості криворізькі іконописці обрали традиції Московської школи письма, яскравим представником якої є Андрій Рубльов. Техніка іконописання дуже давня і практично не змінюється. Згідно з каноном ікони пишуться на дошках з вирізаним заглибленням (ковчегом). На них наклеюється паволока (тканина). Потім робиться левкас - багатошаровий фон під живопис із суміші крейди та клею. Матеріали використовуються лише натуральні. Фарби роблять самі іконописці з природних (криворізьких!) пігментів, які самі ж і добувають у кар'єрах. У криворізькій землі є вся необхідна палітра! Камені подрібнюють і розтирають у порошок. На скляній палітрі пігменти з'єднуються з емульсією (яєчний жовток і сухе біле вино) і знову розтираються - скляним курантом. Для написання деталей образів використовуються навіть найтонші пензлі - №0 !

За традицією, на відміну від художників, іконописці не підписують свої роботи, тому що ікона сприймається не як творіння людини, а як дія благодаті Божої. Історія зберегла для нас лише декілька імен іконописців. Це відомі на весь світ Феофан Грек, Андрій Рубльов, Даніїл Чорний. З криворізьких іконописців XIX сторіччя відомі Омелян Кручинін, який разом із помічниками створив більше 70 ікон, розписав найкрасивіший і найбагатший у Кривому Розі іконостас Покровської церкви (існувала з 1886 по 1964р.). А на іконі Параскеви П'ятниці з цієї ж церкви є такий чіткий напис: „Сию икону сооружал в 1895 году в местечке Кривом Роге Матвей Стадник".

Сучасні криворізькі майстри іконопису також не підписують свої роботи, але для Історії треба зберегти їхні імена. Це Сюльдін Микола, Прокопенко Оксана, Козловська Наталія, Бруховець Ігор, Криленко Олена, Сазонов Руслан, Ніколайчук Роман та інші. Склалися три сімейні пари іконописців: Єдинки Дем'ян та Надія, Фесенки Максим та Марина, Ібрагімови Мар і Марія. Дасть Бог і їхні діти продовжать справу батьків.

У січні 2002 року в художній школі №1 відбулася перша виставка робіт молодих іконописців та їхніх викладачів. Цього разу відвідувачів та глядачів було особливо багато. На відкритті було присутнє духовенство на чолі з єпископом Криворізьким і Нікопольським владикою Єфремом, який у своїй промові підкреслив, що „ іконописна школа потрібна не лише нашому місту - скрізь відкриваються храми, монастирі, вони потребують ікон". Владика подякував іконописцям, закликав на їх роботу Боже благословення і побажав, щоб ікони виконували свою спасенну місію.

На першій виставці були представлені сто робіт двадцяти двох учнів іконописної майстерні: ікони, рукописний Акафіст, макет Трапезної церкви Києво-Печерської лаври.

Наступні чотири виставки проходили у міському виставочному залі. На них завжди було багато відвідувачів, деякі з них ставали і замовниками ікон.

Зараз у Кривому Розі сорок храмів, два монастирі. Майже кожного року будуються нові і реставруються старі церкви. Іконописцям є робота. Учні 4 курсу розписують нижній храм Всіх Святих Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Замовлення йдуть від храмів і приватних осіб не тільки нашого міста, а й Києва, Одеси, Мелітополя. Ікона Ніколайчука Романа знаходиться в Єрусалимі, а ікона „Спас Нерукотворний" о. Дем'яна - в церкві Санта-Марія в Римі. Випускниця іконописної школи Юлія Сухорукова живе і пише ікони у Німеччині.

У майбутньому, як розповів о. Дем'ян, планується відремонтувати надане райвиконкомом іконописній школі приміщення, збільшити набір учнів, відкрити стаціонарне навчання, а вечірнє закрити, приймати людей з інших міст, отримати акредитацію. Маємо надію, що з Божою допомогою це все зробиться.

Викладачі, учні та випускники Криворізької іконописної школи -трудолюбивий, дружній колектив. їх об'єднує спільна робота во славу Божу, спільні турботи, спільний відпочинок. Вже традиційними стали щорічні походи в Крим з відвідуванням храмів і монастирів.

Іконописна школа запрошує всіх бажаючих навчатися та допомагати школі прилучитися до святої справи Божої.

Ірина Стеблина,

історик, археолог, молодший науковий співробітник Криворізького історико-краєзнавчого музею.