Якщо особу звільнили з роботи згідно з п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України - у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (зокрема ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників) і при цьому на час такого звільнення їй залишилося не більше, ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то така особа матиме право на призначення пенсії за віком. Це гарантовано Законом України «Про зайнятість населення».

У тому разі, якщо така особа має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, для чоловіків - 35 років, для жінок -30 років, служба зайнятості направляє клопотання до Пенсійного фонду щодо призначення пенсії.

Витрати на виплату таких пенсій та оплату послуг на її доставку відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у встановленому порядку.

Період, протягом якого особа, що підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, зараховується до страхового стажу.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) пенсіонера за ці періоди враховується мінімальний розмір заробітної плати.