Наприкінці минулого року на замовлення Міністерства молоді та спорту України, за фінансової підтримки установ ООН в Україні було проведено всеукраїнське опитування молоді. Мета дослідження - визначення основних потреб та проблем молоді, а також оцінка відповідності державної молодіжної політики потребам української молоді.

Опитувались громадяни України у віці від 14 до 35 років, котрі постійно проживають на території України (без урахування тимчасово окупованих та непідконтрольних територій). Опитування проводилось методом онлайн-інтерв’ю та особистих інтерв’ю вдома у респондента. Загалом було проведено 1576 онлайн-інтерв’ю та 1276 інтерв’ю методом особистого інтерв’ю вдома у респондента.

Головними пріоритетами молоді стали такі як: працевлаштування, житло, освіта, створення родини, здоров’я, дозвілля, національна патріотична ідентичність.

Зупинимося лише на деяких з них.

Пріоритети

Молоді люди визначали до трьох пріоритетів у своєму житті станом на момент опитування: 48% зазначили пріоритети, пов’язані з народженням та вихованням дітей, 44% - пріоритети, пов’язані з роботою (пошуком та/або досягненням певних результатів у ній), 36% - заробляння/отримання достатньої кількості грошей, 21% - пошук коханої людини та/або одруження, 19% - здоров’я (ведення здорового способу життя, подолання певної хвороби тощо), 18% - свободу і незалежність у своїх рішеннях та вчинках, 15% - здобуття освіти (включно з самоосвітою) і стільки ж - цікаве дозвілля.

Щодо народження дітей, то 53% опитаних загалом хотіли б мати двох дітей, ще 14% хотіли б мати трьох дітей, 13% - тільки одну дитину і 2% - чотирьох дітей. Лише по 1% молодих чоловіків та жінок не хочуть мати дітей узагалі. Для жінок більш пріоритетними, ніж для чоловіків, є цілі, пов’язані з дітьми (дані цілі назвали 61% жінок проти 36% чоловіків) та здоров’ям (23% проти 16%). Натомість для чоловіків більш пріоритетними є цілі, пов’язані з роботою (цей пріоритет вказали 48% чоловіків проти 41% жінок), зароблянням грошей (40% проти 32%), свободою і незалежністю у рішеннях і вчинках (22% проти 14%), високим соціальним статусом, кар’єрою, владою (14% проти 10%).

Стереотипи не підтвердились

Водночас, опитування не підтверджує стереотипне уявлення про те, що пошук близької людини і одруження є більш пріоритетним для жінок – 21% чоловіків та 21% жінок назвали даний пріоритет.

Також не підтверджується стереотип, що жінки більшою мірою прагнуть офіційно зареєструвати шлюб. Утім, 58% тих, хто живе у цивільному шлюбі, планують зареєструвати шлюб у майбутньому (63% чоловіків і 52% жінок).

Потреба в житлі

Досить гостро стоїть проблема забезпеченості молоді житлом – у віковій групі 30-34 років лише половина респондентів мають власне помешкання, 33% живуть у батьків або родичів, решта винаймають квартиру/кімнату або проживають у гуртожитку. Загалом лише 15% молодих людей з числа тих, хто не має власної окремої квартири, гадають, що впродовж найближчих п’яти років матимуть можливість отримати власне житло. 97% молоді не користувались і не користуються послугами Фонду молодіжного житлового кредитування – переважно через те, що не знають про діяльність Фонду або не вірять в ефективність його роботи.

Потреба в працевлаштуванні

9% молодих людей активно шукають роботу (між чоловіками і жінками немає статистично значущої різниці у даному показнику). Основними причинами безробіття є звільнення з попереднього місця роботи внаслідок скорочення штату або закриття підприємства (29%) або те, що молоді люди недавно закінчили навчання (20%), ще для 13% - причиною тимчасового безробіття стало те, що вони були у декретній відпустці.

Близько половини безробітних молодих людей (51%) під час пошуків роботи не зверталися за послугами установ, агентств, організацій, що надають допомогу в працевлаштуванні. 39% - звертались до Державної служби (центру) зайнятості, 9% - до недержавних кадрових агентств, 4% - до молодіжних центрів праці, 2% - до відділів працевлаштування в навчальних закладах (щодо останніх, то лише 6% опитаних, котрі навчаються у вищих навчальних закладах, зазначили існування центру працевлаштування при навчальному закладі). Серед труднощів, які найчастіше виникають для тих, хто активно шукає роботу – пропозиції з низькою заробітною платнею (63%) і повна відсутність вакансій (40%).

Національна та патріотична ідентичність

91% опитаних вважають себе українцями за національністю, 6% вважають себе росіянами, 1% - представником іншої національності, 4% опитаних важко визначитися з цього питання (можна було обрати кілька відповідей на це запитання).

81% опитаних представників української молоді зазначили, що пишаються тим, що вони є громадянами України. Не пишаються українським громадянством 8%, а близько 11% опитаних не змогли відповісти на це запитання.

26% респондентів готові захищати свою країну із зброєю в руках у разі, якщо їх мобілізують або виникне нагальна необхідність (серед чоловіків таких 34%, серед жінок - 17%). Ще 3% опитаних уже брали або беруть участь у військових діях.

44% опитаних представників української молоді хочуть жити в Україні і не планують емігрувати.

Ще 38%, можливо, хотіли б повчитися або попрацювати закордоном якийсь час, але потім повернулися б до України.17% молодих людей хотіли б емігрувати з України, 4% планують це зробити найближчим часом, 13% шукають відповідні можливості. Серед тих представників молоді України, хто хоче емігрувати, 58% пояснюють це тим, що в Україні зараз немає таких можливостей для роботи, як в інших країнах, ще 56% зазначають, що в Україні немає реальної демократії і законності.

Оцінка ефективності державної політики

Молоді люди вважають, що пріоритетними напрямами державної молодіжної політики мають бути сприяння зайнятості та самозайнятості молоді (49% обрали цей напрям як пріоритетний і 10% зазначили, що відповідні заходи реалізуються в їх регіоні), сприяння забезпеченості молоді житлом (46% і 7% відповідно), підтримка талановитої молоді (46% і 19% відповідно), поширення серед молоді здорового та безпечного способу життя (44% та 17%), підтримка молоді, яка перебуває в складних життєвих обставинах (39% і 7%), 50% молоді взагалі не чули про жодну діяльність, спрямовану на підтримку молодіжних ініціатив та вирішення проблем молоді.

Найбільш корисними та ефективними напрямами молодіжної політики виявились спортивні заходи для молоді, формування національно-патріотичної свідомості молоді (61%), підтримка талановитої молоді (59%), розвиток молодіжного волонтерства (58%). Натомість, найменш ефективними напрямами такої роботи респонденти вважають сприяння забезпечення молоді житлом (47% респондентів, які згадали відповідні заходи, оцінили їх як неефективні) та підтримку молоді, яка перебуває у складних життєвих обставинах (42%).

Рівень обізнаності опитаної молоді про осередки по роботі з молоддю дуже низький. Тільки 3% опитаних відвідують такі заклади, ще 15% знають про такі заклади, але не відвідують їх, а 18% респондентів лише чули про існування таких закладів. Відповідаючи на питання, які напрями роботи мають реалізовувати осередки по роботі з молоддю, респонденти назвали передусім інформування щодо можливості працевлаштування, організації власного бізнесу – 51%, навчальні програми з набуття різних навичок та заняття різними видами спорту – по 49%, роботу творчих гуртків та майстерень – 45%. Лише 4% опитаних сказали, що робота таких закладів не потрібна.

(За матеріалами офіційного сайту Міністерства молоді та спорту України).