 Апостоли Петро і Павло особливо шануються як учні Ісуса Христа, що після смерті і воскресіння Сина Божого почали проповідувати і поширювати вчення Євангелія по всьому світу. Саме Петро був першим з апостолів, кому Христос з'явився після свого воскресіння.
У народі 12 липня називають днем Петра. У цей час у багатьох районах України розпочинаються жнива. Звідси і походить народне вірування про те, що справа святого Петра – «жито зажинати».Цікаво, що святого Петра у народних віруваннях пов’язують також з паруванням людей. В одній з таких оповідей ідеться про те, як Бог з Петром, мандруючи в жнива, побачили лінивих дівчину і парубка, що спали під копами, і працьовитих дівчину і парубка, що жали жито, не розгинаючись. Святий Петро запропонував спарувати двох ледацюг і двох працьовитих, однак Бог відповів, що одна пара вмре від голоду, а друга — від роботи. Тому і зараз зазвичай у парі, якщо чоловік роботяга — то жінка ледащо, або ж навпаки: як жінка моторна, то чоловік — вайло.
У старі часи в Україні до свята Петра і Павла ретельно готувались: білили хату, оздоблювали оселю рушниками, прибирали подвір’я, а вранці святково прибрані вирушали в церкву. Після церкви розговлялись мандриками (пампушками з пшеничного тіста, яєць і сиру). Чому ці пампушки називали мандриками? Вважалось, що їх назва походить від того, що святі Петро і Павло, мандруючи світом їли саме їх. Після Петрового дня зозуля вже переставала кувати. Люди казали, що вона подавилась мандриками тому, що вкрала одну пампушку у апостолів, і за це її Бог покарав. Якщо ж зозуля продовжувала кувати після Петрового дня – це віщувало нещастя.
На другий день після Петра є теж свято, але невеличке, і називається воно «Полупетра» або «Петрового батька».
|
