Сьогодні в засобах масової інформації активно обговорюється питання щодо децентралізації влади, реформування місцевого самоврядування. Людей хвилює питання, які саме зміни відбудуться? Як будуть об’єднуватись громади? Із цих та інших питань надала роз’яснення «Жовтоводським вістям» секретар Жовтоводської міської ради Олена Малоок.

- У лютому 2015 року прийнято ЗУ «Про добровільне об’єднання громад» та затверджено урядом Методику формування спроможних територіальних громад. Саме у векторі реалізації даних законів і йде обговорення даного питання на всіх рівнях.

Якщо коротко, то передбачається, що буде три рівні публічної влади на місцях:

- перший рівень: громада - це наш із вами рівень; голова громади, рада громади, її виконавчий комітет та представники рад у селах. На даному рівні будуть такі повноваження:

власні: планування розвитку території, місцевий економічний розвиток, управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію, утримання місцевої інфраструктури, сфера надання послуг ЖКГ, утримання вулиць, доріг, пожежна охорона;

ДЕЛЕГОВАНІ: соціальна допомога, адмінпослуги через ЦНАПи, управління школами і дитсадками, ПНЗ, утримання закладів культури та спорту.

А державні органи будуть виконувати такі послуги: виплата пенсій, надання субсидій і пільг, казначейське обслуговування, реєстрація актів цивільного стану, контроль санітарного стану.

На сьогодні для реалізації цих повноважень держава внесла зміни до Бюджетного та Податкового кодексів.

Другий рівень публічної влади - це район, на території якого буде діяти районна рада, її виконавчий комітет; адміністрацій не буде, буде уповноважений представник Президента, а також територіальні органи центральних органів влади. Його повноваження - це утримання об’єктів спільної власності територіальних громад району, виховання та навчання дітей у школах-інтернатах, вторинна медицина, транспортна структура району.

Третій рівень – регіон, в якому буде обласна рада та її виконавчий комітет, не буде ОДА, натомість - представник Президента, територіальні органи центральних органів влади. Його повноваження: планування розвитку регіону, спеціалізована освіта, розвиток культури та туризму, утримання об’єктів спільної власності громад області, транспортна інфраструктура регіонального значення.

- Як будуть формуватися рівні влади, які кроки треба зробити, хто цим займатиметься?

- Перш за все я хочу сказати, що такі кроки треба робити, і дуже обережно та виважено, щоб не нашкодити добрій справі. Всі ці кроки прописані в ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Чому кажу обережно, тому що об’єднання не заради реформи чи просто об’єднання громад має бути, а основна мета - це сформувати спроможну громаду, яка власними ресурсами має вирішувати всі питання в межах своїх повноважень, це по-перше, забезпечує належний рівень та доступність, якість усіх соціальних, житлово-комунальних та адміністративних послуг та наближення таких послуг до мешканців громади, це по-друге, та задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності саме на даній території. Це по-третє. І якщо якийсь із цих аспектів не буде забезпечуватися, буде недостатньо коштів, зібраних у громаді, то про реформування не варто й говорити.

Тож які кроки? Законодавством визначено 6 кроків:

- розроблення облдержадміністрацією проекту Перспективного плану формування територій громад;

- схвалення проекту плану обласною радою;

- затвердження плану Верховною радою;

- затвердження перспективного плану Кабінетом Міністрів;

- добровільне об’єднання громад;

- проведення місцевих виборів та формування органів місцевого самоврядування.

Усіх дуже цікавить, на якій стадії нині перебуває в даному питанні наша область. На сьогодні сформовано ОДА і схвалено проект Перспективного плану формування територій громад обласною радою.

Якщо розглядати нашу жовтоводську громаду, то планом пропонується розглянути питання про об’єднання навколо нашого міста обласного значення суміжних сільських громад П’ятихатського району, а саме: Жовтянську, Богдано-Надеждівську, Івашинівську, Саврівську, Мар’янівську та Грушуватську сільські громади, а разом - 25 сіл та три селища.

Чому адміністративним центром обрано м. Жовті Води і чому саме ці сільські громади? Перш за все, так прописано в законі: в статусі центрів розглядають спочатку міста обласного значення, районного значення, а потім сільські території, які мають найбільш розвинену інфраструктуру. Такий центр повинен мати суміжні межі з усіма територіями і розташовуватися на відстані не більш як 20 км твердими дорогами. Також час на прибуття швидкої та пожежної допомоги не повинен перевищувати 30 хв. Уже на стадії опрацювання проекту плану є питання, але позиція «Адмінцентр - м.Жовті Води» має право на життя, розгляд та опрацювання як нашою громадою, так і сільськими радами.

Хочу запобігти негативним оцінкам запропонованого плану, тому що які б плани не були, остаточне рішення приймає громада, адже закон передбачає добровільне об’єднання. Наша громада може надати своє бачення щодо об’єднання громад.

- А хто ініціює питання добровільного об’єднання громад, як будуть прийматися рішення?

- Ініціатором розгляду добровільного об’єднання громад може бути міський (сільський, селищний) голова; не менш як третина депутатів міської (селищної, сільської) ради, члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи, органи самоорганізації населення (за умови, що вони представляють інтереси не менш як третини членів відповідної громади). В цій пропозиції має зазначатися перелік громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів, а також визначення адміністративного центру об’єднаної громади та її найменування.

Далі міський голова забезпечує вивчення такої пропозиції та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів. Після завершення обговорення пропозиція надається міській раді для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання громад та делегування свого представника (представників) до робочої групи.

Міський голова надсилає таку пропозицію суміжним громадам, з якими бажаємо об’єднатися. Така ж сама процедура проходить у суміжних громадах протягом 30 днів. Або може бути навпаки - нам хтось надішле таку пропозицію.

Якщо згода буде зустрічна, то формується робоча група для підготовки проекту рішення про об’єднання громад, інформується обласна рада, ОДА. Коли сформований проект рішення, проводиться громадське обговорення та вивчення даного проекту протягом 60 днів, після завершення виноситься на розгляд усіх рад, що пропонується об’єднати. Якщо ради схвалюють, то даний проект рішення впродовж 5 днів надсилається до ОДА, яка за 10 днів має його розглянути та видати розпорядження про затвердження висновку.

Потім уже приймається рішення радами або шляхом місцевого референдуму щодо добровільного об’єднання громад. Голова тієї громади, яка ініціювала об’єднання, звертається з поданням до обласної ради, котра протягом 30 днів приймає відповідне рішення. В нашому випадку необхідно буде обласній раді звертатися до Верховної Ради з питання зміни меж району. Ось така процедура об’єднання.

- Хто буде здійснювати керівництво такою громадою?

- Після прийняття рішення про добровільне об’єднання громад Верховною Радою, обласною радою призначаються вибори депутатів міської, сільської, селищної ради об’єднаної громади і відповідно голови такої громади. До виборів керівництво здійснюють діючі органи врядування і голови територій. Також окремо виконуються бюджети територій до формування нового бюджету новоутвореної громади. Хочу сказати, що згідно з законом у новоутвореній громаді не може існувати іншої територіальної громади, яка мала б свій представницький орган місцевого самоврядування. На території сіл будуть діяти новообрані депутати міської ради та старости (може буде інша назва), які за статусом будуть посадовими особами та входитимуть до складу виконкому. А також хочу сказати, що після об’єднання міста і села не втрачають свого статусу.

- На Вашу думку, які складнощі сьогодні існують у реалізації засад добровільного об’єднання громад?

- Я впевнена, що таку роботу треба проводити, це сьогодні шанс неспроможним громадам вижити. Хочу звернутися до жовтоводців, щоб поставились неупереджено до проекту Перспективного плану. Усе залежить від нас із вами, від наших бажань і пропозицій, від вивчення та опрацювання всіх «за» і «проти» будь-якого об’єднання. А також прошу бути активними в обговоренні всіх питань, пов’язаних із реалізацію ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

На сьогодні, як я вже говорила, дуже багато запитань, які, мабуть що, можуть вирішуватися паралельно з процесом об’єднання. Це, перш за все, затвердження всіх нормативних актів під ті повноваження, що будуть надані громадам; не виписані питання шляхів взаємодії старости, сіл, селищ з органами місцевого самоврядування у вирішенні повсякденних питань; не внесені зміни до профільних законів, у першу чергу до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а головне – до Конституції України. Зовсім не прописані питання адмінустрою новоутвореної громади, її взаємодія з представником Президента. Та й подолати такий новий і складний шлях у терміни до виборів у жовтні 2015 року мені здається не реальним. Адже всі питання повинні бути вирішені до 5 вересня 2015року, щоб уже в новоутворених громадах були обрані нові ради і керівники громад.

Але, підсумовуючи, хочу сказати, що шлях подолає той, хто йде, і залишитись на узбіччі процесів, що відбуваються у державі, наша громада не зможе і не має права. А прийняти виважене рішення на користь її мешканців - це в її силах. Багато питань виникає в фінансовому забезпеченні, державній підтримці. Ми будемо інформувати жовтоводців у процесі реалізації засад даного закону і чекаємо від мешканців активної позиції.

«Жовтоводські вісті».