Народився Іван Федорович у місті Алчевськ Луганської області.

У 1943 році під час битви на Курській дузі брав участь у будівництві оборонних споруд в районі станції Понири. Після закінчення боїв трудився в колгоспі.

У 1947 році був призваний на службу до лав Радянської Армії, брав участь у розмінуванні полів Калузької і Смоленської областей. Нагороджений орденом і медалями. Після звільнення в запас працював у будівельно-монтажному управлінні міста Дніпродзержинськ.

У 1953 році переїхав на постійне місце проживання в селище Жовта Ріка. Працював у різних підрозділах Східного гірничо-збагачувального комбінату, навчався в школі робітничої молоді. Після закінчення заочного відділення факультету журналістики Московського державного університету імені М.В. Ломоносова почав працювати над створенням жовтоводської міської газети «Шахтар».

Іван Федорович Ігнатьєв у складі групи молодих журналістів стояв біля витоків створення газети комбінату «Трудова слава». Брав участь у випуску її першого номера. З 1963 по 1967 працював відповідальним секретарем редакції, а згодом протягом п'яти років працював редактором газети.

До останніх днів свого життя залишався вірний журналістській справі, статті І.Ф. Ігнатьєва друкувалися в газетах «Трудова слава», «Жовтоводські вісті», «Зоря», «Труд», «Известия», «Правда» та багатьох інших, нариси на військово-патріотичну тематику публікувалися в книгах.

Брав активну участь у ветеранському русі міста, був членом ради міської організації ветеранів України. «Трое суток не спать, трое суток шагать ради нескольких строчек в газете» - ці слова з «Пісні журналістів» довгі роки залишалися життєвим кредо Івана Федоровича Ігнатьєва, який був людиною енергійною, відповідальною, небайдужою. Він був оптимістом і життєлюбом, чудовим чоловіком, батьком і дідом.

Світла пам'ять про Івана Федоровича Ігнатьєва назавжди збережеться в серцях людей, які його знали.