Скоро 23-та
річниця, як ліквідатори аварії на ЧАЕС збудували саркофаг. Цим самим врятували
не тільки Україну, але і країни Європи від руйнуючої радіації. Двічі на рік: 26
квітня та 14 грудня згадують про людей, які віддали життя і здоров’я на цьому
будівництві, 26 квітня – день аварії на ЧАЕС, 14 грудня – день закінчення
будівництва саркофагу.
Дуже хочеться
висловити особливу «подяку» Кабміну, Президенту, Мінздраву, ПФУ за їх турботу
про чорнобильців. ПФУ – за пенсію інвалідам, яку доводиться вибивати роками
через суди, Кабміну і Президенту – за те, що в казні немає грошей для виконання
програм Закону України про соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок аварії на ЧАЕС, але завжди є кошти на оздоровлення народних
депутатів, міністрів тощо. Чорнобильці мають безплатні ліки на суму аж 3 грн.
на місяць, а також «безкоштовне» лікування в стаціонарі
онкохворих-чорнобильців, які, ідучи з життя, залишають величезні борги своїй
сім’ї.
Багато говорять
про геноцид 30-х років. Але який відбувається геноцид у наш час для
чорнобильців, Президент чомусь замовчує. За 23 роки із життя пішли багато
ліквідаторів, які не досягли ще пенсійного віку. У Жовтих Водах на сьогодні
залишились у живих трохи більше половини
тих, хто брав участь у ліквідації аварії. Вони віддали життя за Україну,
за її благополуччя! Світла пам’ять їм! Подумаємо про живих, які потребують
повноцінного лікування, уваги, турботи від держави. Усі ліквідатори мають
хронічні захворювання. Але, що хворобу пов’язати з аварією на ЧАЕС, доводиться
проходити численні обстеження і комісії. Не у всіх витримують нерви, от і
отримують нові хвороби. В Україні діти війни мають пільги, а діти Чорнобиля
отримують 16,50 грн. на місяць та й то до 18 років. А після 18-ти вони
залишаються наодинці зі своїми хворобами і проблемами.
Я торкнувся лише
деяких проблем, які стосуються людей, котрі пройшли страшну аварію. Живі
ліквідатори не змирились із таким ставленням до них. Вони, хто заслонив собою
чорну смерть – радіацію, вимагають уваги і турботи.
І в цей день я
хочу привітати усіх учасників ліквідації аварії на ЧАЕС із «Днем ліквідатора»,
побажати щастя, здоров’я, терпіння і не опускати руки, боротися з бюрократичною
машиною держави, і добиватися своїх законних прав.
Юрій Масляний,
депутат Жовтоводської міської ради.
Довідково
Спорудження
саркофагу над зруйнованим блоком ЧАЕС
Аварія, яка
сталася на ЧАЕС 26 квітня 1986 року, за своїм масштабом і наслідками є
найбільшою катастрофою в історії атомної енергетики. Вибухом була зруйнована
активна зона реактора, знищені захисні бар’єри і системи безпеки. За характером
протікання процесів руйнації 4-го блока і за значимістю наслідків аварія
відноситься до 7-го рівня за міжнародною шкалою ядерних подій.
Після проведення
екстрених стабілізаційних заходів стала очевидною необхідність ізоляції
зруйнованого реактора на тривалий період для зменшення його впливу на довкілля.
Так само важливо було захистити залишки зруйновного реактора від впливу на нього
навколишнього середовища.
Проект об’єкта
«Укриття» був виконаний з 20 травня по 20 серпня 1986 року, але продовжував
дороблятися і змінюватись у ході будівництва. За короткий термін було
опрацьовано 18 варіантів проекту. Обраний був той, який максимально
використовував конструкції зруйнованого блока. Це дозволило в найкоротший
термін обмежити негативний вплив зруйнованого блока на довкілля, провести
роботи із відновлення і введення в експлуатацію блоків №1 і 2 ЧАЕС того ж року.
Будівництво
тривало з червня по листопад 1986 року. Безпосередньо у будівельних роботах
взяли участь 90 тисяч осіб. Усього до робіт із ліквідації наслідків аварії
упродовж 1986-1987 років у зоні ЧАЕС було залучено близько 200 тисяч осіб.
14 грудня, у День ушанування учасників ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС, о 14-30 відбудеться мітинг біля пам’ятного
знаку «Жовтоводцям за мужність та героїзм, виявлені під час виконання завдань
Вітчизни».
|
