Восени у частини населення ввійшло за норму спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього паління повітря стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Невже так і має бути?
Шкода від спалювання листя і сухої трави надзвичайно велика. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатний викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовини.
На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окроплюємо від колорадського жука. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли і можуть бути пофарбовані олійною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.
Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини.
 

Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, у садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м, в основу купи вкладають шар землі до 25 см. Кожен із шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен із шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту як прикореневої підкормки дерев і кущів.
Бережіть навколишнє середовище, пам’ятайте, це наше здоров’я.

Жовтоводське міськрайонне управління ГУ Держсанепідслужби у Дніпропетровській області.