Можливо, хтось, прочитавши цю статтю, скаже, що куди там думати про розвиток спорту для інвалідів, коли існує стільки різних проблем. Не до цього зараз… Але для людей, вимушених проводити життя в інвалідних візках, кожна зустріч із друзями, кожна можливість активно позайматись безпосередньо впливає на їх емоційний стан та здоров’я. Наша розповідь про «молодий» в Україні вид спорту – бочча, який пропагує і намагається розвивати в Жовтих Водах Артем Колінько.

Артем має захворювання м’язів – міопатію, не від народження, але стан поступово погіршується. Та він не розкисає. Навпаки – Артем дуже позитивна людина, яка мріє полегшити життя його друзям, у тому числі й завдяки грі бочча.

Що таке бочча

Унікальність бочча в тому, що цим видом спорту можуть займатися люди з серйозними порушеннями опорно-рухового апарату, прикуті до інвалідного крісла, для яких інші види спорту недоступні. Ось короткий перелік цих захворювань: ДЦП, міопатія, травми хребта, артрогрипоз верхніх кінцівок, неврологічні ушкодження рухових функцій всіх чотирьох кінцівок, ампутації.

Бочча гарна тим, що не тільки розвиває, підтримує, але й одночасно лікує, маючи виражений реабілітаційний ефект. Вона благотворно впливає на підтримку м'язового тонусу, дозволяє зміцнити і зробити хребет більш рухливим. Важливо й те, що бочча - чудова можливість для спілкування інвалідів, спосіб їх соціалізації. Ця захоплююча гра допомагає знайти нових друзів і знайомих, відчути смак життя і хоча б на мить забути про недугу. Така гра - найкращий спосіб виходу негативної енергії, зняття стресу. Цей вид спорту не травматичний і ним можна займатися в будь-якому віці. Бочча розвиває влучність, координацію, стратегію, а також психологічну стабільність.

В бочча грають шкіряними м'ячами вагою близько 300 г, у комплекті - 6 червоних, 6 синіх і 1 білий м'яч. Мета гри – кидаючи, наблизити свій (кольоровий) м'яч до білого - цільового, якомога ближче по відношенню до м'яча суперника. Гравці здійснюють кидки тільки сидячи на візках і грають руками або ногами. У певних випадках допускається використання пристосувань для кидання м’ячів, а також допомога асистентів.

Незважаючи на видимість простоти гри, в поєдинках присутній азарт, своя тактика і стратегія.

Як усе починалось

Артем Колінько у 2000 році закінчив ліцей, вступив до ІП «Стратегія», закінчив із червоним дипломом у 2005-му, за освітою бухгалтер-економіст.

Із часом зрозумів, що бухгалтерія - це не його. Самостійно почав вивчати комп’ютерні науки, програмування, займався розробкою сайтів. На вулицю майже не виходив: потрібно було, щоб хтось супроводжував, адже хвороба прогресувала.

У 2008-му в санаторії м.Саки вперше сів у візок: так йому було комфортніше, і не боявся, що хтось зіб’є з ніг. А головне, там у нього кардинально змінився світогляд – він перестав стидатися свого захворювання.

Повернувшись додому, вирішив: потрібно виїжджати у місто. Познайомився з такими ж візочниками. Поспілкувавшись, зрозумів, що їм у місті немає чим зайнятися: ні секцій підходящих, ні можливості заїхати, куди б хотілося. Разом із друзями почали вивчати питання проведення корисного дозвілля.

Перш за все, звернулись до комітету доступності, що діє при виконкомі міськради. Там обговорюють питання, зокрема, щодо встановлення пандусів.

Другий напрямок їх діяльності – розвиток гри бочча. Побачивши в санаторії Бурденка, як чоловіки грають у цю гру, Артем «загорівся» ідеєю запровадити бочча у Жовтих Водах. Читав про неї в Інтернеті, добув свій перший комплект м’ячів.

Написав лист до виконкому про те, що є група людей, яка хоче займатись цим видом спорту, з проханням посприяти у виділенні приміщення.

«Я сам об’їздив усі школи міста, - розповідає Артем, - але, на жаль, жодна з них не пристосована, ніде заїзду немає. Єдине - ліцей, де ми можемо займатись. Нам там виділили час по суботах у літній період. За умовами гри нам потрібен майданчик 6 на 10 метрів, бажано, щоб була рівна підлога. У ліцеї підлога не дуже ідеальна, але це краще з того, що ми можемо мати на сьогодні.

Коли прохолодно, ми займаємось там, а коли тепло – на дворі, люди хочуть побути на повітрі: їздимо на стадіон і займаємось просто на бігових доріжках. Там, звичайно, взагалі неідеальні умови, але заради активності і спілкування ми кидаємо м’ячі, де вже знайшли більш-менш придатний майданчик».

Артем уже двічі брав участь у змаганнях із бочча. Минулого року їздив на чемпіонат України до Нової Каховки, щоб подивитись, набратись досвіду. Цього року його запросили на відкритий чемпіонат до Севастополя, адже саме в Криму й почав розвиватися цей вид спорту в Україні. Звідти привіз золоті медалі. Разом із ним Україну представляли ще два спортсмени, котрі також виступили успішно.

У грудні 2014 року зареєстрували громадську організацію "Жовтоводський міський спортивно-реабілітаційний центр людей з інвалідністю "Синергія" (ГО СРЦ "Синергія").

Щоб втілити мрію в життя

Артем розповів про свою ідею провести в Жовтих Водах відкритий кубок міста з бочча наприкінці серпня чи на початку вересня.

«Зараз веду перемови, - говорить Артем. - Головна проблема – де розмістити людей. Уявіть, якщо приїде чоловік 30 на візках з усієї України. Але вважаю, що такі змагання все одно проводити треба, під егідою відділу з фізкультури і спорту виконкому. В принципі, в ліцеї умови нормальні для змагань, нагодувати людей також є можливість в їдальні цього закладу. Але самотужки ми навряд чи впораємось. Потрібні помічники.

Нас запрошують на чемпіонат України з бочча у Новій Каховці з 26 по 28 червня. Хочу поїхати не один, а з командою, зробити футболки брендові «Бочча м.Жовті Води». Зараз шукаємо спонсорів, щоб оплатити поїздку, адже скоріше за усе будемо орендувати машину. Громадським транспортом ми скористатися не можемо, бо на своїх візках у жодний автобус не потрапимо. Виходить близько 4 тис. грн з урахуванням проживання і харчування з розрахунку, що поїдуть два спортсмени і два волонтери, які супроводжуватимуть».

Артем також розповів, що вони з товаришами добиваються, щоб у них був інструктор, щоб займатись на більш професійному рівні. А ще, як і будь-який спортсмен, мріє зіграти в бочча на олімпіаді, адже цей вид спорту є параолімпійським.

«Хочу подякувати усім своїм товаришам, з якими ми тренуємось, а також тим, хто підтримує і вірить у мене, - сказав наприкінці нашої розмови Артем. – Велике усім спасибі!»

Для тих, хто може допомогти спортсменам-інвалідам нашого міста втілити свої мрії у життя, повідомляємо банківські реквізити громадської організації «Синергія»:

рахунок у ПриватБанку: р/р 26005050244353, МФО 305299, ЄДРПОУ 38815531, Громадська організація "Жовтоводський міський спортивно-реабілітаційний центр людей з інвалідністю "Синергія" (ГО СРЦ "Синергія").

Контактный телефон: +380 66 408 7799 (Артем Колінько).

Наталя Сіра.