Ви гадаєте, що малюнок ніколи не може передати усю правдивість так, як це може фотографія? Гіперреалістичні портрети, виконані олівцем, Владислава Резніченка доводять абсолютно протилежне. У цьому можна переконатися, завітавши до міського історичного музею. Відкриття виставки відбулося 17 грудня.
Історія з «Крокодилом»
Владислав Резніченко народився у Жовтих Водах, після школи навчався у технікумі на електромеханіка. Батьки й гадки не мали, ким виросте їхній син.
У родині Влада здібностей до малювання не помічалося. Тим не менше, майбутній художник років із семи вже робив свої перші малюнки. Захоплення сина всерйоз не сприймалося. А він узяв та й відправив свої роботи до популярного у ті часи журналу «Крокодил». Уявіть собі здивування батьків, котрі тримали в руках поштовий конверт із Москви, а в ньому – відповідь від редактора журналу! У листі було написано, що роботи Владислава сподобалися, а на художника чекатимуть у журналі, коли він підросте.
Маленький сміливий художник виріс. Тепер йому потрібно було ставати на ноги, годувати свою сім’ю. Часи були не найкращі, а отже, творчість відійшла на другий план. Але людина, яка не реалізує Богом даний талант, страждає, не відчуваючи повноти від свого існування. Тож Владислав три роки тому все-таки повернувся до свого найулюбленішого заняття. Починав писати картини маслом, але потім дуже зацікавився портретами, роботою олівцем, графікою.
Оце так люди в Голівуді!
Роботи Владислава, безумовно, привертають увагу. Кожен штрих, кожен погляд, кожне обличчя – жіноче, чоловіче, молоде, старе чи дитяче – обов’язково розкривають якусь емоцію, внутрішній стан. «Владислав Резніченко пише портрети у стилі реалізму, але хоче досягти гіперреалізму (фотореалізму). Гіперреалісти створюють реальність, переконливу ілюзію», - розповідала під час презентації екскурсовод музею Тетяна Львова.
Майстерність художника можна було оцінити, уважно розглянувши портрети знаменитостей: Джоні Деппа, Брюса Вілліса, Ентоні Хопкінса, Жерара Депардьє, Жана Рено, Жака-Іва Кусто та багатьох інших. Вони були настільки реалістичні! А у портретах, у першу чергу, ми шукаємо схожість – і вона, безмовно, була.
Приємним сюрпризом під час презентації виставки стала не тільки наявність відомих людей на портретах, а й присутність «зірок» місцевого масштабу. І якщо візит «продвинутого» викладача ІП «Стратегія» Віталія Нагурка не здивував, то обличчя керуючого міським відділенням ПриватБанку, депутатів міської ради Юрія Жлобинського, Олексія Більченка у жовтоводському музеї стали повною несподіванкою. Принаймні, такого бомонду раніше на виставках у музеї не спостерігалося.
А взагалі-то, на відкриття виставки, як з’ясувалося, зібралися найближчі, найдорожчі люди для Владислава: батьки, друзі, родичі, близькі знайомі.
Естетичності атмосфері презентації додала музика у виконанні художників живого звуку – групи «Where is the music band». А провела даний захід чарівна директорка музею Олена Кобзар.
Розпочнімо з …вуха!
Як розповів сам Владислав, нині він є студентом другого курсу Краківської художньої академії. Свої роботи він уже виставляв. Це було у Європі (Краків, Гамбург). Цікаво відзначити, що художник порушує усі закони живопису, не розкреслюючи на певні частини аркуш, не прораховуючи усі пропорції. «Я можу розпочати малюнок із вуха, наприклад, або скажімо з нижньої губи. Все робиться на одному подиху, хоча й залежить від настрою. Портрет може з’явитися за чотири години, а інколи за дві доби. Дрібниці потім допрацьовуються. Будь-який малюнок можна доводити до ідеалу безкінечно!» - говорить Владислав.
У кожного художника є своя муза
Як розповіла О.Кобзар, ініціатором проведення виставки стала дружина художника Наталя. Саме вона переконала чоловіка, котрий не дуже любить світське життя, виставити свої роботи у міському музеї. Саме вона доклала максимум зусиль, щоб презентація виставки залишила по собі яскраві враження. Слід віддати належне смакові Наталі: починаючи від спеціально надрукованих особистих запрошень, оформлення і розміщення робіт до музичного супроводу, офіційної частини та спілкування з гостями в невимушеній атмосфері фуршету, абсолютно усе виглядало гармонійно. Можна навіть сказати, що саме презентація виставки робіт художника Владислава Резніченка стала тим зразком, на який варто рівнятися.
До речі
На виставці було представлено близько 130 робіт, які можна подивитися у міському музеї упродовж місяця.
Людмила НОВОШЕВСЬКА,
фото автора.
|
