Про те, хто
має пільги з оплати житлово-комунальних послуг, роз’яснення надає начальник
Жовтоводського міського управління юстиції Людмила Богомолова.
Мабуть, одним з найактуальніших питань у системі пільг України, є питання
права на пільги щодо оплати громадянами житлово-комунальних послуг, а, зважаючи
на тенденцію до зростання цін на такі послуги, то актуальність питання
підвищується.
Українське законодавство передбачає систему пільг, переваг, гарантій і
компенсацій, що становлять собою правові засоби забезпечення реалізації особою
своїх прав, передбачених Конституцією України та іншими законами держави. Ці
правові засоби спрямовані перш за все на захист громадян, на більш повну,
ґрунтовну реалізацію ними трудових, майнових, соціальних, особистих та інших
прав.
На державному рівні пільги з оплати за користування житлово-комунальними
послугами надаються деяким категоріям громадян та членам їх сімей згідно з
чинним законодавством. Належність громадян до пільгових категорій зафіксовано у
відповідних посвідченнях встановленої форми. Пільгова знижка на
житлово-комунальні послуги (на послуги з водопостачання, газопостачання,
електрична й теплова енергія) надається згідно з відповідними законами.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.03
№ 117 «Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на
пільги» фізичні особи, які мають право на пільги згідно із чинним
законодавством України, повинні бути включені до відповідного Реєстру.
Щороку
Законом України про державний бюджет визначається коло членів сім'ї, на яких
поширюється чинність законів, якими передбачено надання пільг з оплати
житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 65 Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік»
встановлено, що до членів сім'ї пільговика під час надання пільг належать:
дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні
діти, яких визнано інвалідами з дитинства першої чи другої групи або інвалідами
першої групи; особа, яка живе разом з інвалідом війни першої групи та доглядає
за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки;
особа, що перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на
пільги та живе разом з ним.
Якщо на одній житловій площі проживають два пільговики, то їм надається
50-відсоткова знижка плати за комунальні послуги в межах встановлених норм на
двох осіб (пільгова знижка на двох пільговиків не сумується).
Якщо до складу сім'ї входить кілька пільговиків, у яких різний відсоток
пільг, то застосування їх розміру проводиться вибірково, за бажанням членів
сім'ї.
У разі, якщо особа має право на конкретну пільгу за кількома законами, то
за своїм вибором ця особа користується пільгою лише за одним із цих законів.
Пільги надаються за приналежністю громадян до певної категорії:
- за професійною (службовою) ознакою;
- за заслуги перед Батьківщиною;
- за особливі заслуги перед Батьківщиною.
Численну групу становлять громадяни, які мають право на пільги за
професійною (службовою) ознакою (близько 3,2 млн.).
Певним
категоріям працівників бюджетних установ та членам їх сімей надається
50-відсоткове зниження з оплати за житлову площу, комунальні послуги, а також
за паливо в межах норм, встановлених законодавством.
Працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям та особам рядового і
начальницького складу (далі - пільговики) пільги надаються установами, в яких
вони працюють, шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством
частини фактичних витрат у межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ
(підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.03 №426 «Про
затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам
бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького
складу» із змінами та доповненнями).
До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном,
службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання
санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого
приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого
приміщення; знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом,
телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та
теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу; безоплатне
встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею; безоплатна
відправка та одержання листів військовослужбовцями строкової служби.
У даному випадку під терміном «пільги» розуміють компенсації, тобто
передбачене законодавством фінансове або майнове (натуральне) відшкодування
громадянину понесених ним втрат або витрат.
Грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій повинен виплачуватись
пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами (заробітна плата,
грошове забезпечення, надбавки, премії, матеріальна винагорода тощо).
Водночас, витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове
забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі
категорії працівників, здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань
на утримання цих бюджетних установ.
Отже, знижка з оплати за комунальні послуги є не пільгою, а компенсацією
громадянину бюджетною установою понесених ним витрат зі сплати за відповідні
послуги.
Відшкодування зазначених витрат проводиться щомісяця або раз на квартал за
рішенням керівника установи.
Право на
пільги, переваги (привілеї), гарантії і компенсації має понад третини населення
країни.
Визначається це право близько 46 законодавчими актами, у тому числі за
професійною (службовою) ознакою - близько 22 законами, указами Президента
України та постановами Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України.
Відповідно пільги громадянам за соціальною (категорійною) ознакою надаються на
підставі близько 24 законодавчих актів.
За останні 14 років прийнято понад 25 законів, якими встановлено численні
державні соціальні пільги громадянам. Однак, за цей час не було прийнято
жодного нормативно-правового акта, який би визначав єдиний порядок надання
пільг громадянам.
Відсутність системного нормативно-правового забезпечення надання державних
соціальних пільг громадянам зумовлює труднощі під час практичного застосування
порядку надання пільг, установлених законами.
|