Друзі, шанувальники творчості А.В.Ворфлика, учні навчальних закладів міста зібрались у міському історичному музеї, щоб пригадати творчість нашого видатного земляка, віддати належне справжньому патріоту своєї землі, невтомному працівнику на літературній ниві.

Анатолія Ворфлика з нами більше немає, але залишились у спадок наступним поколінням його творчі літорості, його безсмертне слово – пряме, інколи колюче, а частіше – по-синівськи ніжне і любляче.

У січні 2011 року в музеї відбувся творчий вечір Анатолія Васильовича з нагоди 50-річчя його творчої діяльності, де відбулася презентація п’ятитомника творів поета – «Літорості». А восени того ж року А.В.Ворфлика не стало.

На вечорі пам’яті члени історичного клубу СШ №10 нагадали присутнім про деякі віхи життя поета, про його творчий доробок. Згадаймо і ми. 

Народився майбутній літератор і журналіст у селі Іванівка Світловодського району у 1942 році. Писати почав дуже рано, у п’ять років, а потяг до творчості у нього – від рідної землі. У кожному рядочку поет освідчується у вічній любові до батьківської хати, маминої усмішки, до осінніх айстр, журавлів у небі, верби і калини… До всього, що ми називаємо Батьківщиною. «Усі мої вірші про Україну, якщо у них навіть слова такого нема», - говорив поет.

У 1999 році А.В.Ворфлик видав збірку «Поріг», у 2000-му – збірки «Осінь в Іванівці», «Роздуми при золотому броді», у 2008 році – збірку поетичних мініатюр «Кущики деревію», у 2010 році – п’ятитомне видання «Літорості».

Анатолій Васильович любив пісні, тому й на вечорі звучали не тільки поезії, а й пісні. Їх виконали Володимир Пономаренко, Ганна Шкворець, дует «Мальви». До слова були запрошені головний редактор газети «Жовтоводські вісті» Наталя Сіра, товариш і соратник поета Василь Антибура, заступник директора з виховної роботи ліцею природничо-наукового навчання Любов Волошенюк.

Анатолій Васильович працював і в освіті, і, як журналіст, – у газетах «Трудовая слава» і «Жовтоводські вісті». Збирав фольклорний матеріал, прагнув створити словник живої української мови. Він – літератор, лексикограф, член національних спілок журналістів та письменників України. За творчу працю, любов до рідної землі, незрадливі переконання нагороджений орденом «За мужність».

Чому саме А.В.Ворфлик віддавав перевагу: літературній діяльності чи журналістиці? Ось його відповідь: «Після закінчення школи я одразу думав вступати на факультет журналістики, бо вже писав до районної газети, але конкурс був завеликий, і я передумав – пішов на філологію. Згодом зрозумів, що й журналістика мені близька, і пішло безкінечне друкування – писав до «Кіровоградської правди» та «Молодого комунара». Вже у Жовтих Водах працював у «Трудовій славі» та «Жовтоводських вістях», але чомусь вважаю, що великий журналіст із мене не вийшов, хоча багато сил віддав роботі у газеті. Отож не шкодую, що віддав перевагу літературі, бо все-таки я – професійний літератор».