- У нашій організації не тільки воїни-афганці, а також учасники бойових дій на території інших держав, - повідомив С.Іщенко. – А головною метою організації є згуртування колективу воїнів-інтернаціоналістів та проведення виховної, військово-патріотичної роботи з молоддю. На даний час у нашій організації є, так би мовити, підшефні хлопці з колишніх важких підлітків. Вони раніше вважалися неформальною молодіжною групою. Ми узяли їх собі «на виховання».

Дізнались про них через Інтернет, спробував знайти з ними контакт. Наче, вийшло. Так ми і працюємо з хлопцями – у нас одні юнаки, переважно старшокласники.

Перші правила, яких вони повинні були дотримуватись, це те, що не можна лаятися, курити, пити. І ще одна важлива умова - повага до старших.

Перед тим, як хлопці почали займатися у нашому клубі, були скликані батьківські збори, де ми розповіли, чим і як діти займатимуться. Узяли з батьків розписки про те, що вони не заперечують проти цього. Відповіли на усі їх запитання. До кожної дитини в нас індивідуальний підхід, обмежуємо навантаження, якщо потрібно.

Окрім того, хлопці самі придумали собі покарання, у них діє така собі «колективна відповідальність» - один провинився – відповідають усі. Як? Наприклад, хтось не те слово сказав – віджимаються усі. Тобто, один за усіх – усі за одного. Хочу зауважити, що у нас не тільки важкі підлітки, є юнаки з різних шкіл міста, т із промислового коледжу.

- Де ви займаєтесь із молоддю?

- У нас є приміщення – це тир при СШ №8. На жаль, працювати там дуже складно, особливо взимку, оскільки тече дах, стіни промерзли. Донедавна не було води, електрики. Тобто зараз займаємось у клубі «Дружба» по вул.Баумана двічі на тиждень. А перед змаганнями зустрічаємось частіше.

- У яких змаганнях ваші підопічні брали участь?

- Ми їздили з дітьми у Кіровоград на святкування Дня ВДВ. Потім, на Покрову, - до Кривого Рогу, де вони брали участь у козацьких іграх. Показали себе й з’ясували, що, виявляється, не усе так просто, і щоб перемагати – треба тренуватися. Наступний наш виїзд був на відкриття каплички воїнам - «афганцям» у Кривому Розі біля пам’ятника загиблим воїнам. І у листопаді 2010 року їздили на військово-патріотичні змагання, які проходили у Новомосковську. Там наші хлопці показали дуже непогані результати з військо-прикладного багатоборства, зайняли ІІІ командне місце.

Юнакам дуже сподобалося, я вважаю, це дуже гарним патріотичним вихованням. Готуємось до поїздки у Київ 12 лютого. Наша організація везе дітей у музей афганської слави.

- Хто тренує юнаків?

- Ми самі. Активно займаються з молоддю Леонід Овчаров, Сергій Буртовий, Іван Боклаг.

- Ви говорили, що є проблеми з приміщенням. Як вони вирішуються?

- У цьому приміщенні ми третій рік. Раніше постійного місця перебування не було. Планувалося, що там буде наш офіс, музей учасників бойових дій на території інших держав, зал для занять із молоддю у гуртках «юний десантник», «юний прикордонник» тощо. Зібрано багато матеріалів для майбутнього музею.

А для ремонту потрібні кошти. Розіслали листи з кошторисом на адресу різних політичних організацій, поки що відповіді немає. Що можна – робимо своїми силами і кошти просимо тільки на матеріали. Своїх грошей ми не маємо. Членські внески становлять 12 грн. на рік. Цього не вистачає навіть на утримання офісу.

Хочу подякувати Східній об’єднаній організації профспілки за допомогу, зокрема, з вивезенням дітей на змагання.

Звертались по допомогу до міської ради. Сподіваємось, що врешті-решт кошти нам будуть виділені.

- Що у планах?

- Плануємо залучати своїх вихованців до участі у міських заходах. Улітку хочемо вивезти їх на річку Інгулець на тижневі збори. Сім днів арміського життя, гадаю, підуть їм на користь: що самі приготують – те і будуть їсти, буде прибирання, наряди, як в армії. У нас 20 хлопців, основна маса - віком 16 років. Коли ми йшли в армію, нам було по 18 – не набагато старші були.

Ми прагнемо відкрити нашим вихованцям дорогу до вищої освіти, а саме – щоб вони пішли навчатися у вищі військові училища. Окрім освіти вони гарантовано отримають оплачувану роботу. Хочемо зробити з них хороших людей.

Розпитувала Наталя сіра,

фото надані Сергієм Іщенком.