У лютому 2013 року виповнилося 95 років із дня народження відомого українського державного діяча, уродженця Дніпропетровщини (м.Верхньодніпровськ) Володимира Васильовича Щербицького. До цієї дати за ініціативою голови Дніпропетровської обласної організації Партії регіонів, Віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула було підготовлено випуск цього видання у світ. У книзі на 320 сторінках зібрані унікальні архівні матеріали і фотографії, які висвітлюють найважливіші аспекти життя Володимира Щербицького. «Книга В.В.Щербицький у пам’яті народній» - це данина пам’яті нашому землякові, талановитому керівникові, який вніс вагомий внесок у розвиток Дніпропетровщини і усієї України», - відзначив Олександр Вілкул під час презентації книги, яка відбулася раніше у Верхньодніпровську, на батьківщині знаного політика. 

У презентації книги у Жовтих Водах разом із Сергієм Глазуновим взяли участь секретар міської ради Олена Малоок, помічник народного депутата, депутат обласної ради (ПР), голова міської ради ветеранів Лідія Кучер, начальник відділу культури виконкому Олена Кузьмінська, представники відділу освіти, історичного музею ім.Ю.Пригожина, бібліотечної системи міста.

«Для книги ми шукали архівні документи у Києві, які б характеризували Щербицького як людину, його характер, вчинки. Багато говорять про його причетність до Чорнобильської катастрофи. Але ніхто не говорить про те, що за три роки до цієї катастрофи Щербицький писав листи, у яких був категорично проти будівництва атомних станцій і попереджував ЦК про те, що ЧАЕС перебуває у надзвичайно серйозному стані, який потребує уваги. 

Між іншим, за 18 років його керівництва на 9 млн виросло населення країни. За соціальними стандартами Україна була близькою до європейських стандартів. У чотири рази збільшились обсяги виробництва, в п’ять разів – сільського господарства. Щербицький – це унікальна людина Я глибоко переконаний у тому, що кожне покоління має залишити історію такою, якою вона була. Наші правнуки судитимуть: хто був правий, а хто ні. Але людей, які багато зробили для країни і для народу, потрібно пам’ятати», - відзначив С.Глазунов, розповідаючи історію створення книги. 

Сергій Миколайович також розповів, що з нагоди 95-річчя дня народження видатного земляка за активного сприяння О.Вілкула у Києві 15 лютого цього року урочисто відкрили меморіальну дошку В.В.Щербицькому. Вона установлена на будинку за адресою вул.Десятинна,8, в якому жив Щербицький. Минулого року також у музеї Верхньодніпровська було відкрито експозицію, присвячену життю і діяльності уродженця Дніпропетровщини (про це писалося у «ЖВ» раніше). 

Під час презентації книги Лідія Кучер поділилася особистими спогадами про те, як довелося і їй у своєму житті працювати під керівництвом Володимира Васильовича й навіть спілкуватися з ним: «Жовтоводці мають добре пам’ятати Володимира Щербицького, оскільки він як перший секретар райкому партії, перший секретар ЦК Компартії України, член Політбюро ЦК КПРС, брав активну участь у будівництві нашого міста, воєнно-промислового комплексу. Із ним співпрацювали перший секретар міського комітету Компартії Михайло Олександрович Конарєв, голови міськвиконкому Віктор Іванович Назаренко, Григорій Андрійович Малиш». 

Пригадала Лідія Василівна кілька цікавих фактів. Виявляється, коли у Жовтих Водах виникло питання жіночої праці, нинішній міський голова Анатолій Кузьменко за підтримки депутата Верховної Ради СРСР Василя Хавренка, депутата ВР України Варвари Седченко спільно їздили до Щербицького. За сприяння Володимира Васильовича у нашому місті була побудована швейна фабрика, яка швидко переросла у підприємство – Фабрику штучного хутра. На фабрику невдовзі прийняли на роботу понад 500 працівників. Переважно жінок. 

Щербицький і сам приїздив до Жовтих Вод. Одного разу це було пов’язано із соціалістичним змаганням, коли він мав вручати перехідний Червоний Прапор та урядові нагороди. Саме тоді Лідії Василівні і довелося поспілкуватися із видатним державним діячем, який попросив її, тоді зовсім молоду працівницю виконкому, розповісти про людей, яким він буде вручати нагороди. «Тоді я отримала хороший урок. На його прохання дзвінким голосом я розповіла прізвища, ім’я, по-батькові, хто і звідки, за що нагорода… І все, - схвильовано пригадувала Лідія Кучер. - Урятувала мене Сорокіна Воля Мефодіївна, котра працювала завідуючою оргвідділом. Мені було дуже соромно, що я нібито не виправдала довіри такої людини. Щербицький мав феноменальну пам'ять. Я це зрозуміла, коли він вручав нагороди. 

Володимир Васильович не тільки уточнював наголос і вимову прізвищ, а й, окрім стандартного побажання «щастя- здоров’я», для кожного (!) окремо висловлював індивідуальні вітання. Коли ми зустрілися вдруге, я вже була більш підготовленою. Мені дуже було приємно, що після цього він потиснув мені руку й похвалив». У Лідії Василівни було багато спогадів і вона ними щиро ділилася. Ось такі звичайні приклади з життя і розкривають у державному діячеві людину, особистість, яка, мабуть, і досягла багато чого за роки своєї діяльності тому, що не була байдужою ані до людей, ані до країни.

Наприкінці заходу з промовою виступила і директор ЦБС Віра Палій, висловивши подяку від усієї бібліотечної спільноти та жовтоводських читачів Сергію Миколайовичу за прекрасний дарунок. 

Щербицький Володимир Васильович – (1918 - 1990рр.) – відомий державний діяч. Народився в місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.

Перший секретар Дніпропетровського обкому КПУ (1955 – 1957, 1963 – 1965), голова Ради Міністрів України (1961 – 1963, 1965 – 1972), Перший секретар ЦК Комуністичної партії України (1972 – 1989).

В.Щербицький – двічі Герой Соцілістичної Праці, нагороджений 8 орденами Леніна, 2 орденами Жовтневої Революції, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, багатьма медалями, Лауреат Ленінської премії, учасник Великої Вітчизняної війни.