На виконання заходів виконавчого комітету міської ради щодо підготовки та відзначення 65-річчя Перемоги із 17-го березня розпочалися медичні огляди ветеранів. Щочетверга їх проводять на базі поліклініки №1 СМСЧ-9, а по середах лікарі виїжджають до помешкань ветеранів війни, інвалідів, яким важко діставатися до лікарні. Відвідини вдома стосуються переважно тих ветеранів, які втратили можливість пересуватися і потребують сторонньої допомоги. 

 17 березня разом із групою співробітників поліклініки кореспондент газети «ЖВ» побувала вдома у ветеранів під час їх медичних оглядів. Для мене особисто робота під час цих відвідань виявилася не з легких. Щоразу серце стискалося від жалю, коли перед очима з’являлися ці колись молоді й сильні люди, які пережили страхіття війни, нелегке повоєнне життя, а тепер через старість та хвороби стали такими немічними. Я знаю, ветерани сильні духом і не люблять, коли їх жаліють. Пробачте, якщо когось образила тим, що виказала свої почуття, але це і є те, що ми називаємо людяністю. Ну як можна було не розчулитися, коли я побачила сивого, міцної статури чоловіка, колись, напевно, справжнього красеня, 85-річного Миколу Івановича Тімонова, за яким доглядає його племінниця. «Він завжди був такий міцний – сибіряк, це впродовж останнього року він почав сильно здавати. Три роки тому поховав дружину. Дітей у нього немає, а з родичів залишилася я одна», - зі сльозами на очах говорить племінниця пенсіонерка Галина Дейнега. На запитання, чи потрібні такі огляди, Галина Рідванівна відповідає: «Беззаперечно, потрібні! Дуже потрібні. Минулого року я возила його до поліклініки, він нервував так… Я не можу його змусити, а він сам не хоче туди йти… А потрібно».

Біля однієї квартири нам довелося довго чекати. Виявилося, що господарка була одна вдома, довго не могла відчинити дверей, а коли відкрила ледь не впала від слабкості…

Додала позитиву під час цих медичних оглядів Раїса Федорівна Попович. Ця жінка, 22-го року народження, пережила блокаду Ленінграду (там входила до складу воєнно-санітарної дружини, а потім проходила службу), була тяжко поранена, але і досі зберегла оптимізм і почуття любові до життя. Раїса Федорівна у Ленінграді вийшла заміж, згодом потрапила до Жовтих Вод. Є у Раїси Федорівни і онуки, і правнуки, про яких вона готова довго і з захватом розповідати. Запитую: «Як Ваше здоров’я?» А Раїса Федорівна бадьоро і з посмішкою відповідає: «Нормально. Я себе почуваю добре, на здоров’я не скаржуся. Я вам покажу газету «Зоря», там про мене писали. Ось дивіться: «Я люблю життя, адже воно було і є хорошим»», - прочитала із гордістю заголовок у «Зорі» маленька на зріст, дуже охайна, впевнена у собі літня жінка. І стало так приємно і тепло на душі, й подумалося: «Які ж ми, молоді, часом буваємо дурні. Для того, щоб прожити довге і щасливе життя, потрібно його просто любити».

 Завідуюча терапевтичним відділенням Світлана Фролова розповіла, що загалом планується оглянути понад 100 ветеранів. Оглядатимуть вдома інвалідів та учасників війни терапевт, хірург, невропатолог, ЛОР. Також під час візитів братиметься загальний аналіз крові. Після цих оглядів дільничному лікареві передаватимуть інформацію. Якщо будуть рекомендації вузьких спеціалістів, бажано, щоб родичі підходили до цих спеціалістів, які надаватимуть подальші рекомендації щодо лікування. 

Сподіваємося, що ці огляди допоможуть нашим ветеранам підтримати здоров’я та подовжити їх життя, адже з кожним роком віддаляються від нас події Великої Вітчизняної і все менше залишається живих свідків цієї сторінки нашої історії. Будьте здорові, ветерани!

Людмила НОВОШЕВСЬКА