Із проблемою безпритульних тварин, так чи інакше, знайомий кожен мешканець нашого міста, а особливо ті, хто на собі відчув гострі зуби «братів наших менших». Як вирішується подібна ситуація в розвинених країнах і які кроки зроблено в нас? До уваги читачів – спеціальне дослідження з цього питання.
 

Наслідки бездоглядного життя

За даними офіційної статистики населення України з різних причин продовжує скорочуватись. Разом із тим, знову ж таки за даними статистики, наші міста невпинно поповнюються новими мешканцями – безпритульними котами та собаками. Така ситуація спричинює цілий ряд проблем і ризиків для місцевих жителів. Усе частіше неспокій, особливо в нічний час, викликає шум, яким неодмінно супроводжується життєдіяльність собачих зграй: гавкіт, виття, бійки; турбує й агресивне поводження по відношенню до свійських тварин, які потрапили на «територію зграї». Погіршується естетична якість середовища: територіальне мічення сечею, забруднення фекаліями останнім часом усе частіше трапляється навіть на дитячих майданчиках у житлових мікрорайонах. У літню пору ситуація загострюється через комах, які стають рознощиками інфекції. Нарешті укуси людей безпритульними тваринами, що несуть у собі загрозу інфікування тяжкими хворобами, в тому числі й на сказ. Нині лікарі б’ють на сполох, адже в Україні на ринку медпрепаратів відсутня антирабічна вакцина (вакцина від сказу). А якщо людина, інфікована збудником сказу, своєчасно не пройде курс щеплення, це призводить до летального результату у 100% випадків.

Європейський досвід

Як видно, проблеми, пов’язані із зростанням кількості безпритульних тварин, усе більше загострюються. Разом із тим, у сусідній Європі є достатньо успішний досвід із контролю над чисельністю тварин. Відстріл у західних країнах було визнано малоефективним заходом, адже навіть якщо таким чином популяцію чотирилапих «безпритульників» звести до мінімуму, їх чисельність невдовзі знову зросте за рахунок викинутих на вулицю тварин або небажаного приплоду. Тому в цих країнах заходи спрямовані, перш за все, на роботу з наявними та потенційними власниками тварин, а всі програми орієнтовані на виконання наступних обов'язкових умов:

- прийняття нормативних актів, що обмежують відтворення тварин;

- проведення програм стерилізації та робота притулків;

- виховання та просвіта населення.

Заводячи домашню тварину, європеєць бере на себе велику кількість зобов’язань. Перш за все, це податок, який стягується за утримання собак. У Німеччині сума його коливається від 100 до 150 євро на рік на першу собаку, і від 200 до 300 євро – на кожну наступну. Виключенням є "бійцівські" породи собак, податок на їх утримання становить близько 615 євро на рік.

Окрім того, існують певні правила, пов’язані із вигулом тварин та їх перебуванням у громадських місцях. У більшості європейських країн собакам категорично заборонено перебувати на дитячих майданчиках, у магазинах і медичних установах, а в парках - тільки на повідку. Однак, у тій же Німеччині, гуляти з собаками можна не в усіх парках. Біля входу до деяких встановлено відповідний знак. У великих парках і скверах на стовпах висять невеликі ящички із целофановими пакетами, в які господар повинен прибрати за своєю собакою. У Чехії такі ящички із пакетами встановлено і на території житлових кварталів. Якщо господар не прибере за своїм улюбленцем, швидше за все, невдоволені сусіди повідомлять про порушення до відповідної служби, і власник собаки повинен буде сплатити досить значну суму штрафу.

Основною формою роботи з бездоглядними тваринами в західних країнах є безповоротний вилов (тобто вилучення з міського середовища без подальшого повернення тварин на місце відлову) і влаштування відловлених тварин до притулків.

Притулки також активно діють як центри збору відмовних тварин у власників, і як центри передачі тварин новим власникам.

Після обов'язкового терміну перетримки - зазвичай від 5 днів до двох тижнів, протягом якого відловлені собаки й кішки повертаються власникам (якщо вони є втраченими), – тварини можуть бути передані новим власникам. Незатребувані тварини підлягають евтаназії.

Для зниження чисельності безпритульних тварин у більшості розвинених європейських країн найважливішим профілактичним заходом є пропаганда запобігання розмноження свійських тварин. Це досягається введенням знижених сум податків із власників стерилізованих тварин, масовими просвітницькими кампаніями зоозахисників та проведенням заходів із безкоштовної стерилізації тварин незаможних власників. У притулках тварини, які передаються новим власникам, також стерилізуються. Нестерилізовані тварини зазвичай залишаються тільки у ліцензованих заводчиків. Однак у деяких країнах для зменшення чисельності народжуваних тварин навіть професійним заводчикам надаються квоти, перевищувати які вони не мають право. Безконтрольно розводити тварин заборонено.

Такі заходи дозволили деяким містам (ряд міст в Англії, Швеції та інших європейських країн) зменшити число усиплянь до мінімуму, оскільки пропозиція практично зрівнялася з попитом, а бездомні тварини зустрічаються вкрай рідко. У таких випадках усипляти доводиться тільки смертельно хворих, дуже агресивних або нездатних до самостійного існування тварин.

Стан проблеми у Жовтих Водах

Яку ж ситуацію маємо в Жовтих Водах? Резерв антирабічної вакцини у місті повністю вичерпано, а до медсанчастини продовжують звертатись постраждалі від укусів тваринами мешканці – в середньому від 2 до 5 осіб за тиждень. Якщо на початку жовтня постраждалих жовтоводців ще направляли для щеплення до Кривого Рогу, то нині ситуація з вакциною там теж напружена і пацієнтів з інших міст більше не приймають. Тому жовтоводці, які постраждали від укусів тварин протягом останніх тижнів, не отримують щеплення зовсім.

Та навіть якщо ситуація з вакциною поліпшиться, це не усуне причину проблеми, адже безпритульні тварини на вулицях міста все одно залишаються. За приблизними підрахунками працівників Управління ветеринарної медицини в м.Жовті Води, на території міста нині перебуває 500 – 600 вуличних собак. Як повідомив завідуючий Жовтоводським відділенням лабораторних досліджень (ВЛД) держсанепідемслужби Анатолій Донін, статистика укусів тваринами в місті виглядає наступним чином: за січень-вересень 2015 р. до СМСЧ-9 через укуси тваринами звернулося 174 особи, із них 71 випадок (40%) – постраждалі від укусів бродячими тваринами; за аналогічний період 2014 р. загальна кількість постраждалих від укусів – 161 особа, із них 65 випадків (40%) – постраждалі від укусів бродячими тваринами. А.Донін зауважив, що частка укусів, яка припадає на безпритульних тварин, стабільно тримається досить високою - 40%.

Щороку у Жовтих Водах працівники санепідстанції фіксують випадки сказу у тварин, останніми роками – здебільшого серед котів. Цього літа у сусідній Мар’янівці скажена лисиця потрапила до помешкання людей, де була знешкоджена. Однак селяни, яким вдалося впоратися з нею, уникнувши укусів, все одно проходили курс антирабічного щеплення, адже слина тварини могла потрапити навіть через подряпини чи мілкі тріщини до крові і викликати інфікування на сказ. Завідуючий ВЛД повідомив і невтішну статистику в регіоні. З початку 2015 р. у Дніпропетровській області від сказу померло троє людей, тоді як за останні 30 років випадків захворювання на сказ серед людей не фіксувалося взагалі.

Законодавство України

Тож чому проблема безпритульних тварин набрала такої масштабності і гостроти?

Як і ряд європейських країн, Україна у 2006 р. прийняла Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі – Закон). У ст.16, розд.II цього Закону зазначено: «Регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною,… здійснюється методами біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування - методами евтаназії». При цьому здійснення евтаназії повинно відповідати наступним вимогам: «забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від удушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи» (ст.17, розд. II). Таким чином, відстріл безпритульних тварин, який практикувався раніше, був заборонений як антигуманний спосіб регулювання чисельності безпритульного поголів’я. Однак на державному рівні не розроблено будь-яких економічних механізмів, які б забезпечили альтернативу у вирішенні цього питання.

У 2010 р. Державним комітетом ветеринарної медицини України було затверджено «Положення про притулок для тварин». Однак у законодавстві зазначено, що такі притулки проводять свою діяльність за рахунок коштів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій різних форм власності, громадських і благодійних організацій та фізичних осіб. Таким чином жодних зобов’язань зі створення чи утримання притулків держава на себе не бере.

Шляхи вирішення проблеми

В умовах, коли держава практично усунулась від вирішення проблеми, громадяни змушені самі боротися з безпритульними тваринами, що може призвести до негативних наслідків. Так, останнім часом в Інтернет-мережі з’являється інформація, що на вулицях можуть бути залишені отруєні харчі для знищення безпритульних тварин. Власники котів і собак попереджають одне одного про можливу небезпеку для домашніх улюбленців. Та ці повідомлення викликають занепокоєння не лише у захисників тварин, а й у батьків маленьких дітей, адже гіпотетично останні теж можуть стати жертвами отруєння.

У Жовтих Водах два роки тому було розроблено систему роботи із безпритульними тваринами, суть якої полягає в біостерилізації тварин. За словами начальника Управління ветеринарної медицини в м.Жовті Води Андрія Слабка, за допомогою методу біостерилізації досягається декілька цілей. По-перше, виключається поповнення вуличних зграй шляхом природного розмноження; по-друге, у стерилізованих тварин зменшується на 60% агресивність (це агресивність, пов’язана із статевим інстинктом та територіальними претензіями). Окрім того, стерилізовані тварини проходять щеплення проти сказу, і протягом певного періоду вони є безпечними для оточуючих із точки зору перенесення цієї хвороби. У 2014 р. вдалося провести такі операції 170 безпритульним тваринам. Фінансову допомогу на здійснення цих заходів надавала німецька благодійна організація. Цього року співпраця з німецькими партнерами призупинилася, і кількість подібних операцій значно зменшилася. Вони проводяться, здебільшого, за благодійні пожертвування. Однак, за твердженням начальника ветслужби, завдяки проведеним у попередні роки операціям, кількість стерилізованих тварин досить значна, а приріст безпритульних – на сьогодні відбувається, здебільшого, за рахунок викинутих на вулицю собак і котів. «Це – проблема нашого менталітету, - переконаний А.Слабко. – Чомусь людям простіше «занести» цуценят чи кошенят, ніж простерилізувати свою собаку чи кішку. Але ж Європа починається з нашого мислення. Сьогодні кожен сам вирішує: жити в Україні за європейськими стандартами чи ні».

Тетяна КОРОБЕЙНИКОВА.

Фото автора.