Для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від Мінсередмашу було створено Управління будівництва 605 (УБ-605), першим керівником якого став генерал-майор Є.В.Ригалов. У м.Жовті Води наказ про направлення інженерно-технічних працівників та робітників різних спеціальностей надійшов 18 травня 1986 року, а вже 21 травня першими від міста 240 будівельників під керівництвом начальника Жовтоводського управління будівництва Е.К.Шишкова вирушили в дорогу. Також у перших лавах були начальник відділу кадрів ЖУБу В.М.Поставничий, заступник начальника відділу автотранспорту О.І.Лаврушин, старший інженер виробничо-диспетчерського відділу А.І.Письменний, водії. Вони прибули в смт Іванків, яке розташовувалося в 30-ти кілометровій зоні від реактора. Був обраний майданчик, розміщено табір, закипіла робота з його облаштування. І вже 23 травня 1986 року розпочалося «звичайне життя», як на передовій фронту. За два дні було встановлено намети для проживання 1500 осіб. Були споруджені приміщення для штабу, медичного пункту, складів, зупинки для автотранспорту, пожежне депо та інші допоміжні пункти. У приміщені автовокзалу м.Чорнобиль відбулося розширене засідання Мінсередмашу та визначено завдання кожному з 13-ти районів. Наше місто мало назву «9-й район» та під керівництвом Е.К.Шишкова розпочало реалізацію програми керівництва країни, а саме - будівництво містечка для військових (будинки для проживання, побутові та допоміжні приміщення). Наші будівельники також мали спорудити приміщення для проектантів захисних споруд станції, кімнати для персоналу, а найголовніше – бетонний вузол для приготування бетону при спорудженні саркофагу. Військові будівельники працювали на 4-му енергоблоці.

Усього для робіт із ліквідації наслідків аварії Було спрямовано близько 1000 вільнонайманих жовтоводців і 25 військовослужбовців.

Люди працювали на Чорнобильській АЕС цілодобово. І як результат - 14 грудня 1986 був підписаний акт державного приймання про завершення будівництва саркофагу над 4-м блоком АЕС. 

Два місяці без перерви Е.К.Шишков пропрацював як керівник 9-го району, а Г.М.Середа - на посаді начальника УБ-605 з питань поверхневих робіт. І, мабуть, працювали б і більше, але медики та показники дозиметричного контролю сказали своє «Ні».

Слова подяки за мужність та відданість справі слід висловити водіям В.В.Тарасенку, О.І.Ткачу, А.Ф.Трифунтову, М.Г.Шеремету, бульдозеристу О.П.Чернишову, автогрейдеристу О.М.Крамаренку, начальнику колони А.М.Зеленчонку, начальнику дільниці дорожніх робіт А.А.Волкову, бригадиру монтажників Г.С.Николайчику, інженерно-технічним працівникам В.М.Мацелевичу, Л.М.Горшкову, С.В.Пожидаєву, В.А.Сікуну, В.Ф.Сандрацькому, П.М.Іскрову, В.К.Поправці, медичним працівникам С.В.Савчук, В.І.Білан, електрику А.М.Кравцову. Це чоловіча справа боронити мир та спокій держави. Але жінки не залишились осторонь, а на рівні з чоловіками виконували свою справу. Основну групу жіноцтва складали кухарі і медики, лаборанти з контролю, працівники штабу і навіть були жінки-геодезисти. Ми схиляємо голову перед ними, за їх героїчну роботу на ЧАЕС.

У ліквідації аварії брали участь понад 1500 осіб від рядових до генеральського складу. Саме в жовтоводському полку проходили адаптацію військові будівельники з усього СРСР, а потім направлялись на ЧАЕС. Це саме вони збирали графіт з 4-го енергоблоку та машинної зали. 

Першим командиром військових будівельників був І.З.Арнаут. Хочеться подякувати і полковникам А.А.Клавдієнку, Б.М.Алексіїнку, О.В.Яришу, В.А.Єнговатому, І.І.Бальсевечу, В.Д.Баранову, А.А.Маркевичу, В.М.Бурденюку, Г.І.Шаповалову за вміле керівництво.

Праця ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС не залишилась поза увагою керівництва тодішнього СРСР. Героїзм та мужність ліквідаторів були відзначені Почесними грамотами, грошовою винагородою, медалями та нагрудними знаками. Так шестеро жовтоводців нагороджені орденом «Знак Пошани», двоє – орденом «Трудового Червоного Прапора», двоє - Орденом «Бойового Червоного Прапора» та один – орденом Леніна.

Міській організації чорнобильців – 25 років

26 квітня 1988 начальником ЖУБу, генералом В.П.Дроздовим були проведені перші організаційні збори ліквідаторів на ЧАЕС. Тоді й була створена громадська організація учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. До речі, наша організація була створена однією з перших в межах України.

Першим координатором і керівником організації був обраний полковник Олексій Костянтинович Єфремов. Розробили Статут організації і діяли на його підставі. У 1989 році утворюється Всеукраїнська організація «Союз Чорнобиль», потім організовується Дніпропетровська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль», до складу якої входить і наша організація.

У 1990 році головою міської громадської організації був обраний Федір Павлович Нікітін, і пробув він на цій посаді до 1997 року.

Потім обов'язки голови громадської організації виконував Леонід Олександрович Боталов. У 1998 році на звітно-виборних зборах був обраний Леонід Михайлович Ляліков і виконує обов'язки по теперішній час.

Чим займалася громадська організація весь цей час? Найкращу відповідь на це питання ви можете отримати, прочитавши нашу книгу «Відлуння Рудого лісу в жовтій воді», подивившись періодичний звіт телекомпанії «Степ» в дні пам'ятних дат Чорнобильської трагедії.

А щоб коротко сказати - проводимо постійну роботу у відповідності зі статутом.

14 грудня 2011 року в 25-ту річницю завершення будівництва саркофагу над 4-м енергоблоком біля пам’ятного знаку «Жовтоводцям за проявлені мужність і героїзм при виконані завдань Батьківщини» зібрала городян непересічна подія. За ініціативи міського осередку громадської організації «Союз.Чорнобиль.України», при сприянні міської влади та громади, Посольства Російської Федерації в Україні, державної корпорації «Росатом», ПАТ «Дніпробленерго», ДП «СхідГЗК», ТОВ «Позитрон» меморіальний знак був відкритий начебто знову, а саме, поряд були встановлені стели, на яких вигравірувані прізвища всіх жовтоводців-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. 

Час затамував свій подих на хвилину мовчання, в скорботі схилили голову городяни перед подвигом загиблих та померлих. Серця наповнились вдячністю та повагою до ліквідаторів аварії на атомній станції…