Саме
так, на шляху ґрунтових вод на межі санітарно-захисної зони хвостосховища «Щ» ДП
«СхідГЗК» встановлений так званий проникний реакційно-активний бар’єр. Це –
ноу-хау в Україні, і Жовті Води є піонерами у застосуванні інноваційної
екологічної технології щодо поліпшення підземних вод у гірничо-видобувних
регіонах. Це – міжнародний проект, учасниками якого є представники Агентства
США з охорони навколишнього природного середовища, Національного технічного
університету України «Київський політехнічний інститут», Інституту сорбції та
проблем ендоекології НАН України, ДП «УкрНДПРІпромтехнології», ДП «СхідГЗК».
28 жовтня, при міському голові відбулася технічна нарада з питань координації
спільних дій учасників цього міжнародного проекту на його поточному етапі,
після якої вони поспілкувались із журналістами жовтоводських ЗМІ.
Міський голова Анатолій Кузьменко, знайомлячи журналістів із учасниками
наради, повідомив, що цей проект в умовах України реалізується за фінансової
підтримки Агентства з охорони навколишнього природного середовища США. Проект
розрахований на два роки, його виконання було розпочато у лютому поточного
року.
Проблема чистої води останнім часом набуває усе більшої гостроти. Це - глобальна
світова проблема, яка, безумовно, і для України є дуже актуальною.
«Неможливо отримати якісну питну воду, якщо ми маємо джерела, забруднені
якимись токсикантами. Тому для Жовтих Вод, що є промисловим містом, підвищення
якості питної води і стану джерел водопостачання є проблемою першочергового
значення, - зазначив Борис Корнілович, завідувач кафедри, член-кореспондент НАН
України. - Разом із співробітниками американської агенції з охорони
навколишнього природного середовища була започаткована програма щодо апробації
існуючих нині в Америці передових технологій щодо захисту підземних вод в умовах
гірничо-видобувних підприємств Дніпропетровської області і безпосередньо міста
Жовті Води.
Сполучені штати надали грант Жовтим Водам для проведення таких досліджень.
Розроблена технологія так званих проникних реакційних бар’єрів. Що це таке? Бар’єр
являє собою щільний ряд свердловин великого діаметра, наповнених
реакційно-активним матеріалом та розміщених на шляху руху забруднених водних
потоків. По мірі проходження забрудненого потоку через бар’єр відбувається
вилучення забруднювачів за рахунок фізичних, хімічних та біологічних процесів. Ми
проводили такі роботи декілька років і нині вийшли на заключну апробацію цієї
технології. Днями були проведені фінальні роботи щодо встановлення
експериментального бар’єру біля хвостосховища «Щ», і наступні декілька місяців
триватиме моніторинг результатів ефективності роботи цієї технології саме для
підземних вод жовтоводського регіону».
Директор
УкрНДПРІпт Юрій Кошик розповів, що на сьогодні розроблено реальний
проект бар’єра та реалізовано його в натурі. Тепер стоїть завдання – отримати
результати і ретельно провести моніторинг: відбиратимуться та аналізуватимуться
проби із спостережних свердловин на шляху розвантаження ґрунтових вод у річку
Жовта до фільтра і після. Потім ці аналізи періодично порівнюватимуться з
існуючими даними: через півроку, рік, і так - упродовж двох років. Далі, за
необхідності, буде ставитись питання про подальше спостереження.
«Пробурена 21 свердловина великого діаметра. Ці свердловини розділені на
три блоки і в кожному блоці закладено різний сорбент. У підсумку ми отримаємо
вихідні дані, які можна буде потім застосувати в проектах як для існуючих, так
і для майбутніх хвостосховищ, зокрема, для хвостосховища шахти ТОВ «Восток-Руда»,
яка складує відходи в балці «Р», на НК шахті, ділянках вилуговування в
Ніколаєвській області і т.д. Тобто цю технологію можна використовувати і на
інших підприємствах», - сказав Ю.Кошик.
Майк
Вайєрман, національний експерт США з гідрогеології, розповів, що
його агенція має великий досвід щодо вирішення проблем реабілітації порушених земель
у зв’язку з діяльністю промислових підприємств.
«У США, як і в Україні, є проблеми, пов’язані з діяльністю гірничо-видобувних
підприємств. Наше агентство має великий практичний досвід щодо вирішення
проблем реабілітації територій, в розробці технологій очищення води. Бар’єр,
який встановлений у Жовтих Водах, апробований в умовах Америки. Технологія
постійно розвивається і удосконалюється, вивчається оптимальна довжина бар’єра,
а також час його функціонування. В Америці встановлено 200 бар’єрів, цю
технологію застосовано 15 років тому. Отже, скільки ж реально часу: 20 років
чи, можливо, 50 зможе ефективно працювати бар’єр, належить з’ясувати», -
зазначив М.Вайєрман.
Він висловив сподівання, що в Жовтих Водах бар’єр покаже свою ефективність
при очистці ґрунтових вод, а ця технологія буде запроваджена і на інших
підприємствах України. М.Вайєрман високо оцінив партнерські відносини з усіма
учасниками даного проекту та міською адміністрацією Жовтих Вод.
Підсумовуючи проведену зустріч, міський голова А.Кузьменко зазначив, що у
міської влади - далекосяжні плани стосовно застосування даної технології
очищення води. «Ми сподіваємось на позитивний результат функціонування бар’єра
в Жовтих Водах, - сказав міський голова. - Робота, яка нині проводиться на базі
Східного ГЗК, має техногенне значення. Із М.Вайєрманом також обговорювалось
питання про можливе застосування в подальшому цієї технології і для очищення
питної води».
Наталя Сіра,
фото УкрНДПРІпт та В.Жушмана.
|
