Шістдесят четверта сесія Жовтоводської міської ради була рекордною за кількістю проведених пленарних засідань за весь час у новітній нумерації скликань. Причина? А причина характерна для України - передвиборна сверблячка... Спробуємо це довести.

До порядку денного 64-ї сесії деякі депутати запропонували внести питання «Про скасування рішення виконавчого комітету Жовтоводської міської ради від 15.07.2015р. №338 «Про встановлення тарифів для населення та інших споживачів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду м. Жовті Води».

Доповідачем із цього питання був визначений Нестеренко М.В. - голова постійної депутатської комісії Жовтоводської міської ради з питань житлово-комунального господарства, торгівлі, послуг та захисту прав споживачів. Підставою для розгляду на сесії було звернення адвоката Абрамова В.В., яке багато хто бачив у інтернетпросторі. Ну, Нестеренко М.В., то нехай і він.

Але коли ми побачили проект рішення, питання виникли вже після прочитання перших його рядків. Констатуюча частина починалася не з посилання на статтю 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування», якою завжди починаються проекти і яка визначає повноваження депутатів, а на статтю 59 та інші, в яких описуються процедурні питання. Ця дивина для депутата зі стажем одразу кидається в очі…

Отже, чому саме Нестеренко М.В. і його комісія, якщо всі проблеми, виявляється, у самій процедурі прийняття рішення виконкомом? Процедурні питання - прерогатива комісії з питань депутатської діяльності, регламенту, законності та правопорядку, регуляторної політики, зв’язків з громадськістю та засобами інформації (голова Добровольський В.В.)

Тож, добродії, уявіть себе депутатом міської ради і почнемо по процедурі.

Читаємо констатуючу частину проекту рішення, в якій є посилання на ч. 9 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» - «9. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.», ч. 11 ст. 59 цього ж закону – «11. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки…», абз.2 ч.2 ст.31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» - «Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Але чому тільки ці статті та абзаци? Адже є й інші.

Наприклад, стаття 59 – «Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування». Пункт 1. «Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень». Ця стаття говорить про форму документів, які напрацьовує місцеве самоврядування, а ніяк не про їх зміст. Міськрада приймає Рішення, а не Укази, Закони або Накази ... А пункт 10 її ще й стверджує, що «Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку». І перегукується з положенням статті 26 цього ж ЗУ «Виключно компетенція сільських, селищних, міських рад». Пункт 1. «Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 15) Скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень».

Тобто згідно з ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» міськрада не є судом і не може вирішувати подібні питання, тим більше, що існують різні думки юристів щодо додержання процедур.

Депутатам же пропонувалося голосуванням замінити зміст формою, а це теж саме, що з'їсти коробку від пельменів замість самих пельменів. І це так у дусі часу, коли людство звикає сприймати зміст, довіряючись яскравій упаковці, навіть коли йдеться про власний шлунок?

Тепер висновки: 1. Не всі депутати пройшли тест на знання юридичного мінімуму, оскільки звернення адвоката Абрамова В.В. за формою не відповідає жодному із законів України і мало б бути повернуто авторові з поясненням причин.

2. У разі прийняття запропонованого проекту рішення ми б припинили дію ПКМУ №869 від 1 червня 2011 р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», а, отже, не було б тарифів на кожен будинок і неможливо було б самому будинку управляти своїми грошима, і виявилися б марними зусилля зі створення будинкових комітетів.

3. Міський бюджет змушений був би компенсувати різницю в тарифах КП ВЖРЕО замість того, щоб подібні компенсації отримати з держбюджету у вигляді субсидій.

4. Рішенням виконкому ще у вересні 2014 року був затверджений перелік та періодичність послуг ВЖРЕО. Тобто виконком, як єдиний замовник, від імені мешканців міста зробив КП ВЖРЕО конкретне замовлення на певні послуги і в обумовленій кількості. Виходячи з цього рішення, ВЖРЕО з додержанням державних методик виконало розрахунки щодо розміру тарифів та кількості обслуговуючого персоналу. Якщо тарифи повинні бути скасовані, а зауважень до самих розрахунків немає, то необхідно відміняти або коригувати і рішення виконкому, яким затверджений перелік послуг, або компенсувати різницю в тарифах із міського бюджету. При дефіциті коштів це викличе параліч фінансування бюджетних установ.

5. Нас у черговий раз намагалися відволікти від справжніх причин кризи у суспільстві і в комунальному господарстві зокрема, пов'язаних із зубожінням більшості народу.

P.S. Нам не вдалося знайти в законодавстві України прикладу зупинення або скасування рішень виконавчої влади законодавчою. Навіть Верховною Радою України: «Закони, постанови та інші акти Верховної Ради, що набрали чинності, скасуванню Верховною Радою не підлягають, вони можуть бути визнані Верховною Радою такими, що втратили чинність» (ст. 48 ЗУ «Про Регламент Верховної Ради України»). Маємо стовідсотковий передвиборчий популізм частини депутатського корпусу, замішаний на правовому нігілізмі! («Правовий нігілізм» - відмова від верховенства права).

Депутати Жовтоводської міської ради 3-6 скликань А.О.Безпятий, Л.Г.Крижановська-Гончарова, О.В.Хавренко.