- На сьогодні функції ветеринарної служби міста досить різнобічні, починаючи від контролю та нагляду за виготовленням продукції тваринного та рослинного походження м’ясокомбінату, рибного цеху, ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, контрольних функцій в Агроцеху «Жовторічанський» при вирощуванні тварин, отриманні сирої продукції тваринного походження до лікувальної роботи, профілактики інфекційних та гострих захворювань, небезпечних для людей і тварин, проведення ідентифікації худоби, крупної рогатої худоби. Це головні спектри, на які доводиться постійно звертати увагу.

- На законодавчому рівні розпочався процес передачі певних функцій щодо контролю за реалізацією харчових продуктів в усіх місцях реалізації. Якщо раніше ми перевіряли необроблену продукцію (м'ясо, молоко, яйця, мед тощо), то нині на нас перекладають функцію контролю за всіма харчовими продуктами. Це робиться у зв’язку з тим, що Україна намагається вступити до Євросоюзу, а в Європі контроль здійснюється за принципом: від поля - до готової продукції. Тобто у нас впроваджується модель європейських контрольних і наглядових органів. Наскільки це доцільно в наших умовах, судити не мені. Моя задача виконувати ті функції, які на нас покладені законодавчо. Однак, на сьогодні такі функції з СЕС зняті, а на ветеринарну службу поки що не передані. На мою особисту думку як ветеринара, таку передача не зовсім доцільна, адже у такому випадку виникає потреба вводити до штату нашої служби, принаймні, двох санітарних лікарів, котрі мають навички роботи із харчовими продуктами. Не знаю, наскільки виправдано підпорядкування людей, які отримали одну освіту, людині з іншою освітою.

- Купувати таку продукцію можна на ринках, де обладнані лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. За результатами проведеного аналізу було виявлено, що виконуючи експертизу продукції (приміром, тільки молока), ми здійснюємо профілактику близько 18-ти захворювань. Я вважаю, що кількість захворювань, які не допускаються до зараження мешканців міста, є достатньо великою. Наразі у нас на двох ринках встановлено обладнання, яке дозволяє визначити остаточну кількість води, яка, наприклад, залишилась після миття посуду. Спочатку, коли це обладнання було тільки встановлено, у нас було багато непорозумінь із продавцями, оскільки таке молоко не допускалося до продажу. Втім, у сухому посуді таких залишків ми не виявляли. Були у нас і скандали, коли перевірялися на новому обладнанні овочі на вміст нітратів. Щоб розібратися у ситуації, здійснювали такий аналіз у різних лабораторіях і пересвідчилися, що наш прилад дає висновки на належному рівні. 

- Абсолютно кожен покупець має право вимагати, а продавець зобов’язаний надати документи на продукцію. Якщо це документи на тваринну продукцію (м'ясо, яйця), то вони залишаються в лабораторії. Є бажання пересвідчитися у результатах експертизи, ласкаво просимо до лабораторії. Ми ніяких секретів із цих документів не робимо. Після проходження експертизи робиться експертний висновок, у якому вказується, за якими параметрами досліджена дана продукція і результати цього дослідження. Цей експертний висновок лабораторії має бути вивішений продавцем на видному місці. 

- Певні ключові моменти наразі не зроблені. Наприклад, це стосується створення бригади з відлову й доставки безпритульних тварин, а також створення пункту «перетримання». Наразі все це ми поки взяли на себе. У ветслужбі відведено приміщення, де тимчасово утримуються тварини. Ми виконуємо операції зі стерилізації, здійснюємо вакцинацію від сказу та чіпуємо вже стерилізованих тварин. Лише за липень п.р. стерилізовано близько 10-ти собак і 10-ти кішок. Тож, робота ця вже здійснюється і дає певні результати. Активно у цьому плані працюють волонтери. Я навіть хотів би звернутися до мешканців міста з проханням надавати посильну допомогу. Не нам (ветслужбі), а Товариству захисту тварин. Тільки тому, що вся робота здійснюється за рахунок приватних пожертвувань. 

- Поки що це питання вирішується. Але я вважаю, єдиним виправданим місцем тимчасового утримання таких тварин, - у наших мовах і з нашим штатом працівників, - територію ветеринарної лікарні. Зауважу й те, що не один раз на тиждень до такого місця необхідно за власні кошти діставатися волонтерам. Частіше всього волонтерами у нас є діти або жінки. Самі розумієте, скільки коштуватиме необхідність їздити майже не щодня за межі міста. Тварину необхідно доставити на пункт операції, а після цього – до пункту тимчасового утримання і знову повернути в осередок проживання. Такі транспортні витрати я вважаю невиправданими. У той же час ми зустріли певний опір з боку наших сусідів. Їх, звичайно, можна зрозуміти. Сподіваюся, що у подальшому ми це питання все-таки вирішимо. У будь-якому разі ми не виходимо за межі нашої території.

- П’ять – шість, не більше. Кількість залишається такою ж, а тварини постійно змінюються. Ми й планували встановити таку кількість вольєрів. Адже навантаження на тих лікарів, які роблять операції, якраз і передбачає таку кількість. Цей пункт утримання тварин не є притулком. Можливо, у майбутньому в нашому місті й з’явиться притулок для тварин, але цим будуть займатися приватні особи. Комунальним службам його утримання просто не під силу.

- Реальна загроза не усувається на 100%. Та слід відзначити, що у переважній більшості випадків агресія з боку безпритульних тварин є статевою агресією. Якщо ми говоримо про собак, то це період так званих «собачих весіль». У цей час вони поводять себе найбільш активно й агресивно і являють собою загрозу. Коли цей фактор видаляється, рівень агресивності знижується до 80%. Це данні, доведені вченими. Окрім цього, всіх тварин, на яких надходять скарги, і які можуть представляти реальну загрозу для оточуючих, ми усипляємо й здійснюємо евтаназію. Тільки все це робиться гуманним способом. 

- Чомусь так склалося, що мешканці нашого міста не довіряють таким нововведенням.

- Так, нам телефонували і запитували про це. Я завжди намагаюся спростувати таку думку. Такого у планах немає і я сподіваюся, що й не буде. Для чого потрібна така реєстрація? Для того, щоб знати реальну кількість тварин і реально планувати певні заходи, хоча б і з профілактики сказу. Реєстрація потрібна саме в таких цілях, а не з метою збору коштів із власників тварин.

- Є. Гадюки є, верблюд (принаймні, точно був). Останнім часом багато хто заводить гризунів. Тож, доводиться опановувати і цю частину лікувальної і профілактичної роботи. Раніше це були поодинокі випадки, а нині люди все частіше цікавляться екзотичними тваринами. А вони також потребують і лікування, і певного догляду.

- У «Правилах утримання домашніх тварин» є такий пункт, але він стосується тільки кішок та собак. Ветеринари були проти цього пункту, а також пункту щодо утримання не більше двох тварин у квартирі. Зрозуміло, ми не підтримуємо ситуацію, коли в квартирах утримується до десятка тварин, за якими не здійснюється необхідний догляд. Це, м’яко кажучи, спричиняє дискомфорт для сусідів. У той же час у моїй практиці є чимало прикладів, коли утримується достатньо велика кількість тварин, де навіть у межах квартири не відчувається ні запах, ні будь-які інші незручні моменти. При належному догляді все це можна забезпечити. Буває, що деякі мешканці починають принаджувати бродячих тварин, годуючи їх. Однозначно, краще це робити за межами під’їзду або навіть і двору. Всі ми маємо розуміти: тварина – це тварина. Любов до тварин – це добре. Але існують певні норми співіснування людей, - вони мають ставитися на перше місце. Любите тварин – любіть, та поважайте тих, хто живе поруч із вами.

- Якщо це домашня тварина, то, згідно з інструкцією, ми маємо спостерігати за нею упродовж 15 днів. Це можливо здійснити, якщо тварина проживає на певній території. Якщо через 15 днів у тварини не виникло ознак сказу, то вірогідність того, що людина заражена, нульова. У такому випадку вакцинація постраждалому не потрібна. У випадках, коли людину вкусила невідома тварина (домашня або безпритульна), необхідно робити вакцинацію.

- Причин може бути дуже багато. Це можуть бути спровоковані укуси у певному психологічному стані тварини. Трапляються з боку тварин і невиправдані прояви агресії. Просто власники тварин завжди мають пам’ятати, що тварина, навіть якщо вона домашня, залишається твариною. Насправді на Заході визначають до десятка таких причин, кожній із яких присвячено не один том досліджень вчених. На жаль, у нас зоопсихологія поки що перебуває в зародковому стані. Ми нещодавно придбали книгу англійського зоопсихолога і були шоковані: більшість проблем зі шкірою – чиста психологія, яка не має за собою ніякої хвороби на фізичному стані. Тобто у тварин також бувають депресії і тривожний стан…Доводиться призначати їм антидепресанти.

- Ми намагаємося впроваджувати всі спектри ветеринарних послуг. Доводиться робити багато чого. Якщо раніше знання в цій галузі оновлювалися упродовж 10 – 15 років, то нині 100%-ве оновлення знань у ветеринарній практиці відбувається за півтора–два роки. Тож ми намагаємося слідкувати за цим процесом і не припиняємо самовдосконалення. Не пропускаємо жодного фундаментального конгресу. Це дає необхідні знання. Лікар, який припинив самовдосконалення, який задоволений собою, стає ремісником. Для інших спеціальностей у цьому немає нічого поганого, це навіть почесно, але в лікарській справі це скоріше лайливе слово. Ми стараємося робити максимально широкий спектр операцій, розбиратися із усіма можливими терапевтичними, діагностичними проблемами, працюємо з лабораторіями і Дніпропетровська, і Києва.

Ми здійснюємо оваріектомію (стерилізація), операції на шлунку, на кишківнику. Було кілька операцій, які неможливо робити в наших умовах, але ситуації були невідкладними. Тож на ентузіазмі і на своїх знаннях траплялося робити операції на грудній порожнині, сечовому міхурі, на кістках при переламах тощо. 

- Можливо, це моя суб’єктивна думка, але я переконаний: у мене найкращий колектив! Насправді у нашій професії часто доводиться працювати на межі й з повною самовіддачею. У нас є недоліки. Ми про них знаємо і намагаємось їх ліквідувати. Але в будь-якому випадку – і я кажу це чесно і відверто – я вдячний своїм людям за те, що вони є в цьому колективі, за те, що вони роблять щодня. Не хочу говорити про когось окремо. Робота кожного зокрема – це успіх всього колективу. Є нарікання на нашу роботу, але є і багато вдячності від людей. Ми постійно вдосконалюємося, і це – заслуга кожного окремого працівника ветеринарної служби. Тож, за традицією, я щиро вітаю свій колектив і всіх колег-ветеринарів із професійним святом! Бажаю усім здійснення планів і бажань, миру у родинах і душевного комфорту.