Із 3-го по 6 липня в Москві проходив 4-й Європейський Конгрес педіатрів «Європедіатрікс-2009». У цьому визначному заході взяла участь і наша землячка, дільничний лікар-педіатр вищої категорії Валентина КРАВЧЕНКО. Поїздка до столиці Російської Федерації стала можливою завдяки допомозі народного депутата України від Партії регіонів Сергія Глазунова. Про своє перебування на Конгресі Валентина Петрівна розповіла «Жовтоводським вістям» наступне.
- Треба сказати, що з’їзд вийшов далеко за рамки європейського, оскільки в ньому взяли участь представники понад 80 країн світу, включаючи Австралію, Китай, Індію, Північну та Південну Америку та інші. Про високий рівень заходу свідчить і той факт, що відкрив Конгрес Президент Російської Федерації Д.Мєдвєдєв. На відкритті Конгресу, яке відбулося в "Манежі", виступили також державні діячі Росії та керівники педіатричних асоціацій Росії і Європи. Потім був даний святковий концерт. - Які саме проблеми педіатрії обговорювались на Конгресі? - Доповіді видатних педіатрів світу були представлені поза конкурсом і були присвячені питанням кардіології, лікуванню алергій, вакцинаціям, реанімації немовлят і багатьом іншим питанням. Крім того, проходили круглі столи, присвячені розробці кращих методик навчання лікарів. Мова також ішла про нові методики лікування хвороб сполучної тканини, хвороб органів дихання, алергічних хвороб, особливості надання медичної допомоги на різних етапах у країнах світу. Демонструвалися нові методики лікування тяжкого захворювання муковисцидозу (пов’язане з дихальною недостатністю – прим. авт.). Французькі колеги продемонстрували лікування – і медикаментозне, і кінезітерапію. Це було у вигляді «майстер-класу». Ще були майстер-класи з вакцинопрофілактики, застосування антибіотиків, бронхіальної астми, лікування травм тощо. До участі в Конгресі була представлена тисяча робіт, із яких Науковий комітет Конгресу обрав 125. - Серед них була й Ваша робота? - Так, була й моя робота, присвячена ризикам розвитку захворювань у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину, від моменту народження до 15-ти річного віку. Мова у роботі йде про те, що у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину, простежується схильність до деяких захворювань. Кесарів розтин має робитися тільки за медичними показаннями, не можна створювати «моду» на цю операцію, адже дитина піддається певним ризикам. - Як Ви готувалися до Конгресу? - У лютому 2009-го я брала участь у Всеросійському з’їзді педіатрів. Виступала там із доповіддю на цю тематику. Мені було запропоновано взяти участь у конкурсі до європейського Конгресу. Науковий комітет Конгресу, у складі якого були видатні педіатри Європи, відібрав і мою роботу. Але коштів для оплати реєстраційного внеску на участь у цьому міжнародному Конгресі, у мене не було. Тому для мене найбільшим подарунком до Дня медика за час моєї роботи була допомога в цьому з боку народного депутата від Партії регіонів Глазунова Сергія Миколайовича, за що я висловлюю щиру вдячність. У нашій країні стало модно говорити на теми Євроінтеграції й було дуже прикро за нашу державу, яка, маючи відомі педіатричні школи, була представлена лише двома постерами лікарів-ентузіастів. Росія як приймаюча Конгрес країна, доклала зусиль й продемонструвала Європі (та й усьому світу), що пострадянські педіатричні школи, поступаючись західним за оснащеністю й ліками, є кращими у світі за розробкою нових методик діагностики й лікування дитячих хвороб. Це була постерна доповідь, тобто інформація про основні напрямки роботи містилася на постерах, які були надруковані англійською (офіційна мова Конгресу – англійська). До постерів підходили іноземні делегації, розпитували, спілкування відбувалося у вигляді обміну думками. - Ви писали роботу англійською, довелося вивчити мову? - Ні, я достатньо володію англійською, проблем не було. Розпитувала Наталя СІРА.
