Щороку на другу неділю липня припадає День рибалки. Ця професія (а для когось - хобі) – дуже стара, адже ще наші пращури, живучи в печерах, були не проти поласувати рибою. Незважаючи на те, що риболовля стара, як світ, у колишній УРСР це свято було впроваджене лише у 1988 році, а в незалежній Україні зведено до рангу національного в 1995. У цей день вітають працівників риболовецької та рибопереробної галузі, рибінспекції, вчених-іхтіологів, рибалок з великим і малим досвідом - усіх, хто має будь-яке відношення до риби.
Кожен чоловік хоч раз у житті був на риболовлі й знає, що таке довге очікування, що таке нервове збудження, коли поплавок починає смикатися, що таке гордість справжнього мисливця, якщо приносиш додому гарний улов. Комусь це подобається, комусь ні, для когось - це робота, для когось – спорт або хобі, а для інших – просто гарний спосіб відпочинку. Але не мені розповідати про риболовлю та рибалок. Краще розпитати майстрів цієї справи.
- Багато невирішених питань можна вирішити, якщо забути про них і піти на риболовлю, - впевнено заявляє Олександр, приватний підприємець.
- Пане Олександре, у кожного рибалки є свої історії, байки, курйозні випадки. З вами ставалося щось схоже?
- Із дня моєї першої риболовлі! Мені тоді було п’ять років, а батько й старший брат вирішили взяти мене на це, священне для них, дійство. Закинули вудку, тицьнули мені в руки, сказали, куди треба дивитися й почали займатися своїми снастями. Коли, через хвилин десять, вони звернули на мене увагу, я вже стояв по пояс у воді, міцно вчепившись у вудку, - і ні звуку (мені сказали, що треба поводити себе тихо, бо риба сховається). Спільними зусиллями ми витягли мою першу рибину – здоровенного окуня на два кілограми. Я цілий тиждень ходив щасливий і гордий. А батько та брат тоді так нічого й не впіймали. Як кажуть, новачкам щастить…
- Я чула, що рибалки – дуже забобонний народ. Це так?
- Це скоріше залежить від людини. Я, наприклад, не вірю різним забобонам, але всяке буває. Одній жінці принесло вдачу те, що ластівка випорожнилася на її вудочку. Вона почала тягати здоровенні рибини одну за одною, а чоловікові вудки так і простояли. Ось таке буває.
- Ви святкуєте День рибалки?
- Звичайно, це для мене важливий день. Цього року візьму з собою дочку – вона любить риболовлю - й поїдемо на якийсь затишний ставок за Жовтими Водами тягати рибку.
Ще один затятий жовтоводський рибалка, Віктор, працює автомеханіком.
- Пане Вікторе, що для вас є риболовля?
- Це – відпочинок на природі з друзями. І весело, і мисливський азарт грає. Я не люблю рибалити сам, люблю з компанією.
- А рибу не боїтеся розлякати?
- (Сміється). Ні, це все забобони. Якщо клює, значить клює. Головне, щоб великий вибір наживок був і правильно їх підібрати.
- Розкажіть цікавий випадок із життя рибалки, вашого або друзів.
- Розкажу про друзів. Якось поїхали вони на риболовлю. Було холодно, тому від внутрішнього розігріву (горілки), вони плавно перейшли вночі на зовнішній – розпалили вогнище. Вранці прокинулись – а вудочок немає. Де вони тільки не шукали, аж дивляться - у вогнищі залишилися недопалки. Вночі всі вудочки пішли на хмиз (сміється).
- А як ви святкуєте День рибалки? І що плануєте цього року?
- Святкую з друзями дуже весело. Цього року плануємо «по п’ятдесят», а потім, може, й на риболовлю потрапимо (сміється).
- Пане Вікторе, за весь стаж рибалки, який ваш особистий рекорд?
- Я рибалю з десяти років, за цей час багато чого було, але своїм власним рекордом вважаю коропа – 2 кг, а загальний улов – 7 кг.
- Дайте якусь корисну пораду рибакам або поділіться власним секретом.
- Порад багато, але по суті – жодної. Немає і секретів. Риболовлі не можна навчити, кожен виробляє свій власний спосіб і метод, свій стиль. Чогось універсального порадити не можу, а заглиблюватися в дрібниці та тонкощі – це довго балакати треба (сміється).
Дуже легко можна помітити, що рибалки – це окремий народ зі своєю міфологією та байками, анекдотами й жартами, прикметами та приказками, звичаями та світосприйняттям. Вони мають і своє власне свято – День рибалки – з яким я їх щиро вітаю. Бажаю, щоб ваші поплавки ніколи не були спокійні, щоб ваша наживка завжди була привабливою для риб, щоб розмаху рук вам ніколи не вистачало для опису улову. Нехай щастить і клює!
Дар’я ЧІГАРЄВА.
|
