Із нагоди міжнародного дня музеїв 19 травня в міському історичному музеї відбувся фестиваль-презентація шкільних музеїв СШ №№ 1, 5, 10, НВК «Родина», НВК «Дивосвіт».
Учні презентували шкільні музеї
Представникам шкіл було про що розповісти, адже учнями проводилась і проводиться кропітка робота з пошуку та збереження матеріалів історичної спадщини міста і школи, незабутніх подій Великої Вітчизняної війни.
А на початку фестивалю були презентовані зали міського музею. Розповідаючи про експозиції музею, учні були одягнуті відповідно до тематики кожного залу (дивись фото), що додало особливого колориту.
У цьому заході взяла участь колишній директор музею Ельвіра Коренєва, якій урочисто було вручено грамоту обласного управління культури і туризму облдержадміністрації за особистий внесок у розвиток музейної справи, охорони та популяризації історико-культурної спадщини України, професійну майстерність.
Як було створено міський музей?
На прохання присутніх Ельвіра Олексіївна розповіла про те, як створювався міський історичний музей.
- Наш музей, виявляється, наймолодший серед вас, і створювався він вже на тій базі, яка була сформована на базах шкіл, - зазначила Е.Коренєва. - І це дуже добре.
Міський музей було вирішено відкрити до 40-річчя Перемоги. Михайло Конарєв зібрав у міськкомі компартії найактивніших громадських діячів міста і була створена група із 30 осіб – активістів, істориків, краєзнавців, справжніх патріотів міста. І ось із 1983 року почалася дуже активна робота з пошуку матеріалів. На той час я очолювала міську організацію товариства охорони пам’ятників.
Перш за все постало питання, яку ж будівлю надати для розташування музею? Спочатку хотіли побудувати нове приміщення. Там, де Меморіал загиблих воїнів – ліворуч. Був варіант використати будівлю колишньої автобусної станції (біля центрального ринку). Планувалося добудувати його.
А врешті-решт зупинилися на тому, щоб використати приміщення вечірньої школи навпроти поліклініки. В школі учнів було усе менше, тож вирішили передати перший поверх цієї школи під міський музей.
Були підключені відповідні організації, перш за все, наш проектний інститут, був складений проект, продумано, скільки ж буде залів, як вони будуть розташовуватись, за якою хронологією. Ми їздили консультуватися і у Дніпропетровськ, і в Москву, Переяслав-Хмельницький. Була навіть пропозиція, щоб оформлювали музей художники-дизайнери з Кривого Рогу. Ті запросили значні кошти за свою роботу. Поміркувавши, вирішили – та в нас же є дуже талановиті люди. Було створено три дизайнерські групи: від «Електрону» (Рудольф Лавріщев), від ЖУБу (Володимир Жук і його дизайнерська група у складі до 10 осіб), від СхідГЗК була також велика група, яку очолив Павло Чвалко.
Із 1983 року почалося переобладнання класів першого поверху вечірньої школи. А нам, групі активістів, в якій залишилось 5-6 осіб, відвели клас на ІІ поверсі у СШ №1. Там ми займалися збиранням матеріалів. Очолив цю роботу Юхим Ілліч Пригожин, від ветеранів – Павло Петрович Дмитрієв, ну і я. Переважно утрьох ми цю роботу і проводили. Мешканці міста дуже активно відгукнулись на пропозицію відкрити музей, був просто патріотичний підйом. Жовтоводці приносили багато різних цікавих речей і цей клас був ущент заповнений майбутніми експонатами.
Нам було легко, оскільки перша основа була, це музей у СШ №5 – і це велика заслуга Микити Яковича Гриба. Микита Якович з учнями своєї школи вів величезну роботу з пошуку матеріалів про воїнів Великої Вітчизняної війни. Були чудові музеї у СШ №9, СШ №12.
Два роки велися будівельні роботи на І поверсі вечірньої школи, на ІІ поверсі продовжувались заняття. Створені дизайнерські групи займалися і ремонтом, і оформленням залів, їх на І поверсі розташовано п’ять.
Коли ми урочисто відкривали музей, тут було стільки люду, здавалося, що усе місто зійшлося, така була радість у людей, що нарешті ми зробили усім містом цю велику і таку потрібну роботу.
У 1991 році ми відкрили повністю ІІ поверх – шість залів і цього ж року наш музей отримав звання народного.
Ельвіра Олексіївна подякувала усім школам, які мають музеї, за роботу, яку вони здійснюють, а окремо – СШ №10, з якою протягом багатьох років проводили спільні заходи. Порадила дітям вести записи своєї пошукової роботи, усього, що цікавого відбувається у них у житті. Час летить швидко. Забувається.
Наталя СІРА.
|
