Щороку у День Великої Перемоги вшановуємо ми пам'ять героїв, що загинули у Великій Вітчизняній війні. Щороку залишається все менше свідків тих лихих полум’яних років. Що ми знаємо сьогодні про те, як далася ця визначна Перемога усього радянського народу? Чи цінуємо мир, здобутий такою кількістю відданих життів?
«Що для вас означає День Перемоги?»
- із такими запитанням газета «ЖВ» звернулись до жовтоводців напередодні свята.
 Дмитро Семенченко, працівник банку
- Для мене День Перемоги – це велике свято. Мій дідусь брав участь у бойових діях, був навіть поранений… Для мене і моєї сім’ї – це визначне свято, яке ми обов’язково будемо відзначати. Я дуже поважаю цю традицію. Думаю, що держава недостатньо піклується про наших ветеранів. Коли ми бачимо по телебаченню тих ветеранів, які мешкають за кордоном, то дивлячись на наших, стає соромно за державу. Люди, які віддавали своє життя, нині перебувають у такому скрутному стані як фінансовому, так і моральному. Вони заслуговують набагато більшого.
 Ірина Яцина, працівник УПСЗН
- Це свято, яким ми виказуємо вдячність тим, хто завоював Перемогу. Мій дідусь воював на території України, загинув під час війни. А бабуся отримала похоронку… Мабуть, у кожної родини тоді були втрати.
Чи піклується держава? Я так думаю, що враховуючи становище у країні, - за можливістю. Але цього недостатньо.
Хочу побажати ветеранам та учасникам бойових дій міцного здоров’я!
 Костянтин, мешканець міста
- Це свято усього колишнього радянського Союзу, а також країн Заходу, таких як Польща, Чехія, Словакія... Це був тяжкий час для країни, що ж тут казати? А от ОУН-УПА, на мою думку, ніяк не допомогло. Хай подякують, що на ті часи колишнє НКВД залишило їм життя. Тепер вони розповідають, що врятували Україну…
Якби держава піклувалася про ветеранів, мабуть, було б у них більше пільг. У нас ще не всі ветерани навіть квартири мають. Живуть, як прийдеться… А побажання у мене одне – побільше розуму нашим можновладцям!
 Анна Калішенко, учениця ліцею
- Я навчаюся у ліцеї у 6-му класі. За програмою ми ще не проходили Велику Вітчизняну війну. Але ми готуємося до свята, запросимо ветеранів, будемо розповідати вірші. Можливо, нам якийсь фільм покажуть. Ветеранам бажаю, щоб вони довше пожили, щоб ми могли з ними зустрічатися, щоб вони нам розповідали свої історії… Щоб їм побільше дарували квітів!
Розпитувала Людмила НОВОШЕВСЬКА,
фото Віталія ЖУШМАНА.
|
