Гортаючи пожовклі сторінки Історія газети «Жовтоводські вісті» розпочинається з 1990 року. Якими подіями і думками жило наше місто у ті часи, дізнаємося, гортаючи пожовклі сторінки її перших випусків. «Ну, за мир во всем мире!» («Особенности национальной охоты») На 1-й сторінці №21 від 6 лютого 1990 року йдеться про активізацію роботи міського відділення сприяння Радянському фонду миру. Написано: «Цього року наш народ і все прогресивне людство широко відзначатиме 45-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945рр. Правлінню необхідно активізувати масово-роз’яснювальну роботу по захисту миру під девізом «За повну заборону та ліквідацію ядерної зброї». Хіба ви не відчуваєте у цих рядках подих часу початку 90-х років? Про шкільний кінотеатр Цікаво зі сторінок газети дізнаватися і про культурне життя нашого міста у минулому. На жаль, іноді здається, що воно не поліпшується, а у деяких випадках навіть погіршується. Хоча в наше прогресивне 21-е століття повинно було би піти далеко вперед. Візьмемо, приміром, питання кінотеатрів. О.Сулима у своїй статті розповідає про шкільний кінотеатр під назвою «Сторінки історії світової культури», який діяв на той час на базі середньої школи №12. Напрямки «кіновиховання», котрим керував учитель історії, пенсіонер Яків Ісакович Лобков, були такими: «Мистецтво та молодь», «Народний епос – основа мистецтва», «Основні принципи загальнолюдської моральності і її відображення у шедеврах світового кіно» та інші. І це у той час, коли скрізь розвинувся відеобум «дешевого мистецтва». О.Сулима пише: «Прикро, але такий постійний шкільний кінотеатр існує в одній із дванадцяти середніх шкіл міста». І що ж на це казати нам тепер, коли не те щоб у школах, а взагалі на все місто немає жодного діючого кінотеатру? Про яке кіномистецтво можна говорити у часи кабельного (часто-густо «дешевого») телебачення та інтернетівського непотребу? «А был ли мальчик?» Що, продовжимо тему культури і мистецтва? Про нашого «хлопчика» пише Данило Чумак. У газеті навіть збереглася фотографія цього шедевру, який юне покоління жовтоводців навіть у вічі не бачило! Мова йде про монументальну споруду, яку в народі у нас називають «жабки» - себто фонтан (колись це був фонтан, а не клумба) перед Палацом культури. Автор статті пише наступне: «Щовесни, з приходом комунальників споруда змінює свої барви, набуваючи щоразу нової етичної і смислової ваги. Так, регулярно, згідно з примхами моди і смаками малярів, змінюють колір трусики на хлопчику, підкреслюючи його сучасність і вічну актуальність. Інколи його, правда, лишають «у чому мати народила»… І от – наближається весна. Місто з нетерпінням чекає нових метаморфоз старого фонтану.» Яка доля спіткала цей витвір мистецтва, нам, на жаль, не відомо. Можливо, знаєте ви? Шкода нашого «хлопчика»… Людмила НОВОШЕВСЬКА.