ГОРТАЮЧИ ПОЖОВКЛІ СТОРІНКИ У 1990 році розпочала своє життя міська газета, яка мала на той час назву «Робітнича трибуна». Згадаймо, про що йшлося на її сторінках. Першотравень у Жовтих Водах. Ретроспектива На шпальтах «РТ» за 28 квітня 1990 року у статті краєзнавця Б.Єрмолаєва «У лавах першотравневих» йдеться про історію першотравневих демонстрацій у нашому місті. Виявляється, що «вперше першотравневий страйк наші гірники провели у 1905 році». Як розповідає автор, «революційні виступи робітників рудника змусили хазяїв піти на поступки: розпочалось будівництво казарм, бараків, робочий день скоротився до 10 годин. А в 1912 році гірники встановили гудок, який поклав кінець свавільному розпорядку робочого дня». Незабаром у гудка з’явився ще один обов’язок – скликати робітників на мітинги та демонстрації. Спочатку демонстрації проводились біля рудоуправління (колишній центр селища). У 20-ті роки з’явились вулиці Леніна, Театральна, було збудовано клуб ім.Петровського, засновано парк. Святкування першотравневих свят у 30-ті роки перенеслося у Карснокутський сад. Із 1956 року першотравневі демонстрації почали проводитися по вул.Хмельницького. Коли у Жовтих Водах з’явилася перша газета? У №63 від 5 травня 1990 року пишеться про те , що краєзнавцями міського музею була знайдена багатотиражка «За реконструкцію» від 13 березня 1932 року №12 (18), що видавалась на руднику. «А в газетах від 29 лютого №10 (46) та 8 березня 1932 року №11 (47) вміщено таке оголошення: «З 10 березня 1932 року в селищі розпочне роботу трансляційний радіовузол. Усі бажаючі провести радіо до себе в квартиру сплачують відразу 11 карбованців – вартість проводки. Вартість гучномовця 10 крб. сплачується протягом одного місяця з дня установки». Як з’ясувалося, перша газета почала виходити 21 березня 1931 року, а радіовузол працює з 10 березня 1932 року. Газета «За реконструкцію» виходила українською мовою. Набирав газету та друкував вручну Кузьма Корнійович Сова. До речі, як пише автор статті Б.Єрмолаєв: «З двох тисяч працівників рудника 750 передплачували газети». Ось так, гортаючи пожовклі сторінки, дізнаємося історію свого краю. Хіба це не цікаво? Людмила НОВОШЕВСЬКА.
